З великої букви пишуться ремарки, які вказуюсь на ставлення слухачів до якоїсь особи, інші ремарки, %) стоять після закінченого речення: Мова — категорія Загальнонародна, вона характеризує відмінності народів, а не суспільних класів («Сучасна українська літературна мова»). Мова є духовне надбання усього народу, всієї нації… (Там же); Катря. Мамо, цитьте! (Прислухається). Хтось іде до нас; може, лікар? (Біжить з тривогою; дивиться за ворота) (Стар.).
Примітка. З великої букви також пишеться перше слово рубрики тексту, якщо кожна рубрика закінчується крапкою; перше слово прямої мови після двокрапок; початкове слово постанови, резолюції, протоколу; після двокрапки за словами «Слухали», «Ухвалили» в про-токолі. (Довідкова література з цього питання: «Український правопис», «Довідник з українського правопису».)
Я пишаюсь своїм товаришем, бо він може до у важку хвилину. Зимою ми йшли кататися на санках, нам треба було перейти дорогу. Поряд з нами була бабуся яка не могла перейти на той бік. (Им'я твого друга) узяв її за руку та перевів. Но на цьому наші пригоди не закінчились. Ми почали кататись, но я впав та підвернув ногу. Мій товариш не покинув мене, та побіг за дорослими. Ще мій друг допомагає на контрольних. Ось так, я їм дуже пишаюсь, та поважаю його! Хочу, щоб усі були такими добрими, розумними, сильними і не покидали своїх друзів.
Примітка. З великої букви також пишеться перше слово рубрики тексту, якщо кожна рубрика закінчується крапкою; перше слово прямої мови після двокрапок; початкове слово постанови, резолюції, протоколу; після двокрапки за словами «Слухали», «Ухвалили» в про-токолі. (Довідкова література з цього питання: «Український правопис», «Довідник з українського правопису».)
Велика буква у власних назвах