Дівчата йшли співаючи.
На всі запитання хлопець відповідав не моргнувши оком.
Гуркочучи, проїхала колона вантажних машин.
Курликаючи, журавлі пролетіли над селом.
Не спитавши броду, не лізь у воду .
Жайворонок, співаючи, ніби висить на невидимій нитці
Оглядаючи околицю села, туристів зацікавили руїни старовинного замку.
Повернувшись додому, уже зайшло сонце.
Соромлячись, сміючись і закриваючись рукавом, Максим поривався сховатись за хлопців.
Він друкував, поспішаючи з усієї сили, невідкладні документи.
мій улюблений герой є климко :
Климко – сирота, головний герой автобіографічної повісті Григора Тютюнника. Образ Климка втілює ідеал людини. У маленькій сирітській душі Климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять літ вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки до близькій людині — своїй учительці — не померти з голоду. Скільки натерпівся й намучився за свою двотижневу дорогу маленький лицар, скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під копицею — адже йшла війна і заходити в села було небезпечно. Та хлопчик ішов: його вело дорогою поневірянь милосердя. Зовнішність Климка: «Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій Кириловій діжурці. Тій діжурці, як казав дядько, було «сто літ», і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути»
Пояснення: