Певно, тут колись ішли запеклі бої. Як і завжди, сьогодні, працею ми зустрічаєм сонця схід. Ця звістка, очевидно, дуже вразила жінку. А хлібам колосистим, здається, немає кінця. мене хотів спіймати світ, але, на щастя, не спіймав. як на зло, почав накрапати дощ. здавалось, болотам не буде кінця. ми, власне кажучи, передбачали такий поворот подій. я його зустрічав вже не раз і не два, безперечно. народився дід тому сто років, отже мав старших ще батьків. людина, може, й не безсмертна, але безмежна
Народження дитини супроводжувалося циклом звичаїв і обрядів, збережених у народному побуті України ще з давніх-давен. Поява на світ нової людини — справжнє таїнство, велике і незвичайне. Звичай, започаткований нашими далекими пращурами, велів не відмовляти вагітній жінці, коли вона попросить щось до чи позичити. Рекомендації, обереги, норми поведінки вагітної ґрунтувалися переважно на народному досвіді, раціональному, мудрому.
Єдине АЛЕ - щоб означення у 2 реченні було справді відокремленим, я додала перед словом таїнство прикметник.