Пунктуаційну помилку допущено в таких реченнях:
Б) Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе!
Ми не ставимо коми між частинами складносурядного речення, остільки воно є спонукальним та окличним.
В) Надвечір стих дощ, і окремі великі прозорі краплі повільно опадали з листа.
Тут діє звичайне правило вживання коми між частинами складносурядного речення.
Ґ) Сизий бузок, котрим були обсаджені стежки, переліз на їх гладеньке місце й вільно ріс собі там.
Ми повинні ставити кому, адже котрим були обсаджені стежки є підрядною означальною частиною даного складного речення.
Боже, як багато у світі краси! Яке небо! А Дніпро синій-синій, чистий. Брате мій Дніпре, бітьку мій дорогий і прекрасний! Скільки радості, скільки глибоких найдорожчих почуттів принесли моєму серцю рідні твої води! Скільки людської краси відкрилося мені на твоєму урочистому березі! Які великі подарунки приніс ти мені, незабутній і безмірно, глибокий любий! Скільки ласки у вітрах над тобою, у синьому небі, що дивиться у твої води й вічно милується тобою! Ти сонце, ніжне й щедре, якому я поклоняюсь і поклонятимусь усе життя, ріско моя дорога й велика!
Велика ріка народу мого!
Прийми мою любов і безмежну подяку, що родився я на твоїх берегах, що пив твою м*яку і чисту воду, що воскрес я душею біля тебе і що вся душа моя сповняється твоєю красою. І очі мої, і мій слух – усі почуття заспокоєні біля тебе, оповиті тобою, красо моя, моє свято, щастя моє. Як багато добра подарував ти мені! Любов*ю наповнив моє серце, надихнув мене на розуміння великого.
Объяснение: