Цвірінькнути
Моя мама народилася в селі, але зараз живе в місті. Коли вона була маленькою дівчинкою, то часто слухала пісні, які співала її мама, моя бабуся. І багато з них пам'ятає й досі. Наприклад, коли у мами сумний настрій, вона співає пісню:
"Зоре моя вечірняя"
Зоре моя вечірняя, Зійди над горою,
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою.
Розкажи, як за горою
Сонечко сідає,
Як у Дніпра веселочка
Воду позичає.
Як широка сокорина
Вітки розпустила,
А над самою водою
Верба похилилась.
Ця пісня написана на слова Т. Шевченко і музику Я. Степового.
Коли я слухаю її, стає сумно, спливають образи заходу над річкою, широких схилів Дніпра; красивих дерев, які опускають свої вітки до самої води. І я думаю — яка ж красива природа в наший рідній Україні, як красива душа поета, що склав пісню; і як тонко відчув композитор смуток і надію її слів.
А більше всього мені подобається мамин голос — тихий, сумний, рідний. І я відразу хочу їй чимось до або її втішити. Адже вона — моя найрідніша людина!
Объяснение:
Объяснение:
Коли за вiкном вже вечорiло і усі люди зібралися по домівкам і займалися своїми справами, ми з мамою сиділи на кухні.Мама готовила свій фірмовий пиріг і я їй до Та ми заговорилися.
- Мама, а які тобі подобаються пісні? - промовила я.
-Ой,донечко, різні-різні пісні мені подобаються. - з посмішкою відповіла Мама.
- А який жанр тобі більш подобається?Мій улюблений це кантрі.
- Да взагалі то не помічала. Якщо обирати з жанру то ,я думаю, класична музика . - задумчиво відповіла Мама.
- Зрозуміло.Мама, а яка в тебе улюблена пісня? - запитала я.
- Ох... моя найулюбленіша пісня Зеленооке таксі.. - відповіла Мама.
- А чому?
- Під цю пісню ми з твоїм батьком познайомилися, тому вона мені дуже запам‘яталась і досі моя улюблена. - відповіла з щирою посмішкою Мама.
- Нічого собі! Як цікаво.
- Так,пісні завжди нагадують нас про щось хороше, нагадує старі добрі часи.
- Так, матуся, я з тобою згодна!
Після чого ми разом накрили на стіл і позвали до столу сім’ю.