Над річкою Дніпром у селі Старому Кодаку жив молодий лоцман Карпо Летючий. Був він потомком запорожців — високий, чорнявий та кучерявий,сміливий. Добре знав усі дніпровські пороги змалку. Лоцманський отаман дуже любив Карпа й настановив його головним керманичем
Якось приплив до порогів байдак із багатим товаром, і попросив купець найкращого лоцмана. Отаман послав Карпа Летючого, пообіцявши йому за добру роботу найбільшу плату.
Погода була тиха та ясна. Десь далеко шуміли пороги. Гребці дружно махнули веслами й полетіли, як на крилах.
Щасливо проминули три пороги. Карпо був гордий і радісний. А попереду вже гудів Дід, чи Ненаситець. Здавалося, що ревла череда волів або стріляли з гармат.
Білий гребінь хвилі пробіг по воді. Коли десь узявся вітер, ухопив судно й зніс набік. Карпо сам кинувся до стерна, закричав на гребців, але нічого не міг удіяти. Страшний камінь Крутько вхопив байдак і обкрутив його навколо себе, зламавши стерно. Гребці здійняли руки до Бога, і Карпо втратив пам'ять.
Коли Карпо прийшов до тями, то побачив пишний сад, луки, прекрасні квіти, від яких не можна було відвести очей.
До Летючого підійшли двоє чоловіків в одязі запорожців і сказали йому спускатися вниз із гори. Карпо здивувався — такі ці люди були високі, рівні, дужі! А запорожці теж із подивом запитали, чи всі люди в Україні стали такі мізерні та маленькі, як оце він. І розказали, що як зруйнували Січ, характерники ( зачарували її всю — з островом, , з козаками — і тепер вона тут.
Запорожці повели Карпа через ліс,, до свого товариства. Козаки були дужі, гарні, , розмовляли стиха, а здавалося, що то ревуть Дніпрові пороги.
Пройшли через пишний сад зі спілими яблуками та грушами, виноградом. У ньому спочивали старі запорожці. У другому саду співав сивий кобзар.
Далі всі пішли до гетьмана й сказали, що прибув чоловік з України. Гетьман розчулився, з його очей впали сльози й обернулися на квітки. Став він розпитувати Карпа про те, чи пам'ятають в Україні гетьмана й козаків, чи розказують про них попи, ченці.Про те, як живеться людям на світі, краще їм чи гірше, і чи й досі терплять від ляхів, татар . Карпо відповів, що про запорожців вони чули від кобзарів. Про татар уже й не чути, а ляхи, й москалі є. Зітхнув гетьман і сказав громаді, щоб ішли разом з ним до церкви за Україну.
- Мамо привіт! - Привіт Надійко! - Мамо можна піти погуляти надвір? - Надійко, ти всі уроки зробила"! Так, мамо! Добре, можеш іти гуляти, тільки не довго! - Дякую , Бувай! - Бувай, приходь пізніше попоїсти!
ответ:Н 4 жовтня
Р 4 жовтня
Д 4 жовтню
З 4 жовтня
О 4 жовтня
М 4 жовтню
К 4 жовтня
Объяснение: