1) До 1800 року у «Софіївці» було створено штучні скелi й гроти.
2) Міфологічні герої i сюжети мають між собою часовi й територіальні зв’язки.
3) Багато умільців займалися художньою обробкою каміння, виготовляли гранітні столи i вази, лави й п’єдестали, колони i сходи.
4) Від входу в парк, углиб комплексу веде головна алея, обсаджена каштанами й тополями.
5) Територія між Нижнім й Верхнім ставами - наймальовничіша, i має багато художньо виконаних споруд.
6) Основна композиція парку складається з водної системи — озер, водоспадів i цілої мережі каналів.
7) «Софіївку» називають храмом природи, поемою з каменю, води, землі, архітектурних споруд й скульптур.
Объяснение:
“Заморські гості” аналіз Тема “Заморські гості”: зображення приїзду гостей з Канади на Вкраїну та їх враження від почутої грамотної української вимови. Ідея “Заморські гості”: возвеличення української мови, яка є свідченням нашої культури, благородності, манери поведінки, етикету та засудження тих, хто її цурається. Основна думка: мова — духовна скарбниця кожного українця; доки живе мова, доти існує нація; думка канадців, що українці не говорять рідною мовою, не виправдалася. Художні засоби “Заморські гості” Метафори: «голова…нові будинки…приймає», «очі засвітились». Риторичні запитання: «Чи потрапити ми можем на прийом до мера?» Висловлювання про мову Вивчайте, любіть свою мову, Як світлу Вітчизну, любіть… (В. Сосюра) Коли зникає народна мова — народу нема більше… (К. Ушинський) Без мови в світі нас — нема! (Т. Шевченко) Мова — це історія народу. Це шлях цивілізації і культури. (О. Купрін) Найменша і найголовніша ознака індивідуальності народу — це його мова. (М. Шумило) Мова — то цілюще народне джерело, і хто не припадає до нього вустами, той сам висихає від спраги. (В. Сухомлинський) …Я дуже люблю народну українську мову, звучну, барвисту й таку м’яку. (Л. Толстой) І, якщо завтра моя мова згине, уже сьогодні вмерти ладен я. (Р. Гамзатов) Любов до рідної мови — найприродніше й найглибше духовне начало людського життя. (Д. Павличко)
Объяснение: