Так хто ж такий інженер, звідки і коли він з'явився? Інженер – це особа, яка одержала завершену вищу освіту з визначеного фаху.
Інженер – це творець нової техніки.
Первісно інженерами називали людей, які керували військовими машинами. Поняття громадський інженер з'явилось у XVI столітті в Голландії стосовно будівництва мостів та шляхів, потім інженери з’явились в Англії, а після цього в інших країнах.
Перші учбові заклали для підготовки інженерів були створені у XVII віці у Данії в XVIII віці – у Великій Британії та Франції. В Росії, до складу якої в той час входила Україна, перша інженерна школа була заснована Петром I у 1712 році в Москві.
У Петербурзі було відкрите Гірське училище, яке було прирівняне до Академії у 1772 році, інститут шляхів сполучення (1809 р.), а з 1882 року – інститут громадянських інженерів, інженерна академія (1885 р.).
У XX столітті підготовка інженерів бурхливо розширювалась як у високорозвинених країнах Європи, Aмepики і Азії, так і в Радянському Союзі, який прийшов на заміну Російській імперії.
Фактори, які сприяли визріванню інженерної праці
Нижче ми розглянемо основні фактори, які сприяли визріванню інженерної праці:
Технологічна революція.
За довгий час здійснились зміни у системі "людина-техніка", обумовлені становленням машинного виробництва, яке міститься у передачі техніці ряду людських функцій; машина виникає з того моменту, коли знаряддя перетворюються з "знаряддя людського організму у знаряддя механічного апарату."
У результаті переходу функції безпосереднього управління знаряддями від людини до машини ознаменувало собою повний перехід у всій технічній системі, після якого вона почала розвиватися по новим шляхам. Виникнення машин визначило початок нового вторинного етапу у розвитку техніки механізації виробництва.
Необхідність винаходити та пристосовувати у промисловості piзнoгo роду машин викликало потребу у спеціалістах, які спроможні здійснювати цю діяльність не від випадку до випадку, а завжди. У результаті з’явились робітники та інженери, на яких покладалась задача працювати переважно головою.
Відповідь:
Не до сну сьогодні Вутаньці. Непомітно вибравшись за табір, тінню стоїть перед степом,підставивши нічному вітерцеві свої вишневі рум'янці. Далекі чабанські вогні самотньо золотяться де-не-де. Данькового нема з-поміж них. Сумно, темно у Вутаньчиних світлицях. Пусткою дихає степ. Не сріблиться над ним м'яке місячне сяйво. На степовій могилі забовваніла якась висока постать. Може, панський об'їждчик задрімав у сідлі? Величезна кам'яна баба зловісно випливла з темряви дівчині назустріч (О. Гончар).
Пояснення:
Вишневі рум'янці - якісний прикметник
Чабанські вогні - присвійний прикметник
Вутаньчиних світлицях - присвійний прикметник
Місячне сяйво - відносний прикметник
Степовій могилі - присвійний прикметник
Кам'яна баба- відносний прикметник