Повість Андрія Чайковського «За сестрою» справила на мене неабияке враження. Перед нами постають ті звитяжні часи, коли українські козаки боронили свою рідну землю від турецько-татарської навали. Головним героєм цього твору являється п’ятнадцятирічний хлопчик Павлусь. Мене вразила його рішучість та відважність. Він є своєрідним героєм-богатирем із народних дум, адже він часто потрапляє, але потім знаходить вихід із таких ситуацій, які звичайному хлопчаку не під силу. Письменник дещо перебільшував фізичні можливості юнака, але він це робив для того, щоб показати нам, що такі молоді, але звитяжні герої – гордість неньки України. Образ Павлуся нас захоплює, викликає особливу симпатію; хочеться його наслідувати і бути хоч трішечки на нього схожим.
Хлопець вирушив в небезпечні і далекі мандри для того, щоб урятувати рідну сестру, яку він щиро любить. Ніщо не зупиняє Павла на шляху до виконання його основної мети. Його надихає сміливість і відважність козаків-запорожців, адже він вважається їх вихованцем. Хлопець хоче довести самому собі, що він є гідним жити на рідній землі поряд з цими звитяжними борцями з татарськими набігами. Його змушували важко працювати, намагалися продати, карали, але він зміг перенести ці випробування долі, навіть намагається до ншим, адже він повинен знайти свою сестру і повернутися додому.
Андрій Чайковський не намагався ідеалізувати парубка, хоча й наділяє його кращими рисами, завдяки яким він викликає симпатію в читачів. Мене вразив патріотизм Павлуся, його жага до свободи і прагнення звільнити свою сестру. Його внутрішні монологи сповнені почуттями любові до рідної землі, вони пронизані душевною теплотою та м’якістю. Не принижують його і хитрість та обман, до яких він вдається, щоб збити з пантелику татарина, який повертав юнака до Сулеймана. Це виправдано тим, що він поставив собі за мету будь-яким шляхом визволити свою сестру Ганнусю із неволі.
Я думаю, що образ Павлуся справив враження не лише на мене, а й на моїх однокласників, адже він показує нам яким маєбути справжній патріот своєї землі, як потрібно любити свій рідний край і свою родину.
1) Ніжність наприклад, описати математично неможливо. ( підкреслити наприклад)
2)Чужа душа – то кажуть темний ліс ( підкреслити "кажуть")
3)На мою думку, ситуація набуває загрозливого характеру. ( підкреслити " на мою думку")
4)І золотої й дорогої мені, щоб знали ви, не жаль моєї долі молодої
5)Кажуть , мудрість приходить з роками ( підкреслити "кажуть")
6)Додому я не йшов, а летів, бо по-перше: міг похвалитися що мама одразу має школяра не першої, а другої групи, по-друге : треба було збігати в ліс ( підкреслити " по-перше і по-друге)
7)Ми мабуть підемо на це свято. ( підкреслити "мабуть")
8)Теплий кожух ,тільки шкода не на мене шитий
9)Щоправда хрумтів на зубах пісок ,але на нього не зважали ( підкреслити "щоправда")
10)Весна виявилась на диво холодною.
11)А за дверима така ніч, і мабуть зоряна ( підкреслити "мабуть")
12)По- моєму ,ви поспішаєте з висновками. ( підкреслити "по-моєму")
13) І мабуть молодість для того, щоб кожний мав свою весну.( підкреслити "мабуть")
14) А рік у юності – ціла вічність. Вона, здається, ніколи не скінчиться. ( підкреслити "здається"
15)Може не ішов я в ногу з віком, може, сам від себе відставав. ( підкреслити "може")
16)За правду гинули невинні . На жаль, нерідко так було. ( підкреслити "нажаль"
17)Бувало ,що ти мені пособляв. Цілими днями ,бувало, просиджує хлопець над книжкою. Видно дуже неприємно було їй переказувати це доручення.( підкреслити "бувало")
18)У світлиці стало видно, хоч голки збирай.
19)Відома річ ,кого вогнем пече, тому скрізь вода мріється. Керував студією, відомий письменник.
19)– Ви діточки, не скучайте за братиком, - почала було мати... І не доїм ,і не досплю; усе було тружусь.
20)Головне реченя завжди провідне в складнопідрядному. Головне: не слід зупинятися на досягнутому.