Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш. Більше діла — менше слів. Будь господарем своєму слову. Мовивши слово, треба бути йому паном. Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш. Від красних слів язик не відсохне. Від солодких слів кислиці не посолодшають. Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи. Від теплого слова і лід розмерзається. Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи. Впік мене тим словом, не треба й вогню Востер мову, та дурний голові дістався. Де двоє працюють, там і пісня чути. Де пісні, там і молодість. Де пісня співається, там щасливо живеться. Дурна мова - не прислів'я. Гол, як сокіл, а гострий, як бритва. «Господи, помилуй!» - не важко говорити і легко носити. Два запору - губи та зуби, а мови упину немає. Для мови немає ні замку, ні заборони. Йому на зуб не попадайся. Живе слово дорожче мертвої букви. Жив-був цар Овес, так і казки все забрав. Жив-був цар Тафута - казка вся тута. Можна багато сказати і короткої промови. На всякого Єгорку є приказка. На одному віче, та не одні мови. На чужий роток не накинеш хустку. Наговорив сім верст до небес і все лісом. Не кидай слова на вітер. Не всяка пісня до кінця допевается. Не всяка прислів'я до місця мовиться. Не всяке слово ставлять в рядок. Не давай волі язику в хмелю, в бесіді і в гніві. Не багато думано, а добре сказано. Не сквернит в уста, а сквернит з вуст. Не дивно, що переговорено, а те, що недоговорено. Немає казки без правди. Ніхто за язик не тягне. Він за словом у кишеню не полізе. Від одного слова - " так " на століття сварка. Пень - не околиця, пуста мова - не прислів'я. Переливати з пустого в порожнє. Піснею душа радіє. Піснею душа росте. Співати добре разом, а говорити - порізно. По промові дізнаються людини. Прислів'я - квіточка, а приказка - ягідка. Співаєш ти мотивно, та слухати гидко. Прислів'я - не покормица, а з нею добро. Прислів'я під повік не сломится. Прислів'я ведеться - як хата віником метется. Прислів'я всіх справах помічниця. Прислів'я до речі мовиться. Прислів'я не дарма мовиться. Прислів'я не повз мовиться. Прислів'я не на вітер мовиться. Прислів'я не докір, а почухається і злодій. Прислів'ями на базарі не торгують, а всім вони потрібні. Прислів'я не обійти, не об'їхати. Перш ніж вживати прислів'я, треба знати, з чим її їдять. Мова без прислів'я, що суп без солі. З піснею і праця йде на лад. Своя мова - перший супостат. Скажеш курці, а вона всій вулиці. Скажеш з нігтик, а переказували з ліктик. Скажеш слово, а додадуть десять.
Літо - це моя улюблена пора року, яка дає змогу відпочити від навчального року. Постійне сидіння за партою так втомлює, що вже першого шкільного дня, хочеться повернутися в червень. Перед першим вересня, я довго не міг заснути. Стало сумно, що я повинен знову йти до школи, але думка про те, що я ще раз зможу насолодитися цією порою у наступному році, мене трохи втішила. Мені лізли у голову усі найцікавіші моменти цього літа. Згадалася моя подорож до дитячого табору, де я знайшов багато нових друзів. Табор знаходився біля самого моря, тому кожен день я купався та насолоджувався променями сонця. Я був дуже задоволений такою поїздкою. Також пригадав свої катання на велосипеді. Я дуже любив їздити на ньому по вечірньому місту. Це було дивовижно. Любив я проводити і час з батьками. Тому під час їхньої відпустки, ми вирушили на дві неділі до Карпат. Я зрозумів, що не хочу залишати літо, але я нічого не міг зробити для цього. Тому закрив очі та з великим зусиллям заснув.
Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.
Більше діла — менше слів.
Будь господарем своєму слову.
Мовивши слово, треба бути йому паном.
Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.
Від красних слів язик не відсохне.
Від солодких слів кислиці не посолодшають.
Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.
Від теплого слова і лід розмерзається.
Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.
Впік мене тим словом, не треба й вогню
Востер мову, та дурний голові дістався.
Де двоє працюють, там і пісня чути.
Де пісні, там і молодість.
Де пісня співається, там щасливо живеться.
Дурна мова - не прислів'я.
Гол, як сокіл, а гострий, як бритва.
«Господи, помилуй!» - не важко говорити і легко носити.
Два запору - губи та зуби, а мови упину немає.
Для мови немає ні замку, ні заборони.
Йому на зуб не попадайся.
Живе слово дорожче мертвої букви.
Жив-був цар Овес, так і казки все забрав.
Жив-був цар Тафута - казка вся тута.
Можна багато сказати і короткої промови.
На всякого Єгорку є приказка.
На одному віче, та не одні мови.
На чужий роток не накинеш хустку.
Наговорив сім верст до небес і все лісом.
Не кидай слова на вітер.
Не всяка пісня до кінця допевается.
Не всяка прислів'я до місця мовиться.
Не всяке слово ставлять в рядок.
Не давай волі язику в хмелю, в бесіді і в гніві.
Не багато думано, а добре сказано.
Не сквернит в уста, а сквернит з вуст.
Не дивно, що переговорено, а те, що недоговорено.
Немає казки без правди.
Ніхто за язик не тягне.
Він за словом у кишеню не полізе.
Від одного слова - " так " на століття сварка.
Пень - не околиця, пуста мова - не прислів'я.
Переливати з пустого в порожнє.
Піснею душа радіє.
Піснею душа росте.
Співати добре разом, а говорити - порізно.
По промові дізнаються людини.
Прислів'я - квіточка, а приказка - ягідка.
Співаєш ти мотивно, та слухати гидко.
Прислів'я - не покормица, а з нею добро.
Прислів'я під повік не сломится.
Прислів'я ведеться - як хата віником метется.
Прислів'я всіх справах помічниця.
Прислів'я до речі мовиться.
Прислів'я не дарма мовиться.
Прислів'я не повз мовиться.
Прислів'я не на вітер мовиться.
Прислів'я не докір, а почухається і злодій.
Прислів'ями на базарі не торгують, а всім вони потрібні.
Прислів'я не обійти, не об'їхати.
Перш ніж вживати прислів'я, треба знати, з чим її їдять.
Мова без прислів'я, що суп без солі.
З піснею і праця йде на лад.
Своя мова - перший супостат.
Скажеш курці, а вона всій вулиці.
Скажеш з нігтик, а переказували з ліктик.
Скажеш слово, а додадуть десять.