Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу. Недаремно кажуть: "Ущербний той, хто мову забуває". Наша мова – це той дар, з якого ми виростаємо, яким живемо й завдяки якому маємо велике право та гордість називатися українським народом. Тож недаремно з 1997 р. щорічно 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.
Пізнання світу через національне слово надзвичайно важливе. Рідну мову слід оберігати, як своє майбутнє, а зробити це може тільки її носій, тобто всі ми – українці.
1. Старий - старіший, більш (менш) старий
Молодий - молодший, більш (менш) молодий
Мудрий - мудріший, більш (менш) мудрий
Смачна - смачніша, більш (менш) смачна
Рідна - рідніша, більш (менш) рідна
Темна - темніша, більш (менш) темна
Видний - видніший, більш (менш) видний
2. Ні, не можна, тому що відносні прикметники не мають ступенів порівняння.
Объяснение:
Лише якісні прикметники мають ступені порівняння!
Проста форма вищого ступеня утворюється за до суфіксів -ш-, -іш-: добрий - добрішийМожуть випадати суфікси -к-, -ок-, -ек-:
тонкий - тонший
- ш може переходити в щ: високий - вищий
- ш переходить в жч, якщо у словах з основою на г, ж, з: дорогий - дорожчий
Складена форма вищого ступеня утворюється за до слів більш, менш:більш глибокий
більш високий
менш важливий