ответ: названий не могу придумать
Объяснение:
Соловейко якось в лісі
Збірочку уклав
З тих пісень, що солов’їсі
Все життя співав.
І з рукописом подався
Прямо в «Лісвидав».
— Будем, будем видавати, —
Крук йому сказав, —
Чув я всі твої концерти,
Є що пригадать.
Тільки спершу рецензенти
Мусять прочитать, —
...Довго правила Ворона
Тексти чарівні,
Вмерла пісня безборонна
Під пером її.
Горобець добив сердито,
Познущався й крук.
Лиш здали на п’яте літо
Щось тоненьке в друк.
Як побачив бідний автор
Збірочку оту,
Розірвалось серце в нього
Прямо на льоту.
Впав сердешний на розпутті,
Зойкнули гаї...
Ось чому так видаються
Рідко рідко
1) г
2)а
3)г
4)а
5)б
6)б
7) 1.в 2.а 3,д 4.б
8) 1.г 2.в 3.а 4.д
власне висловлювання
" Мрію я словами відмикати людське серце...Цю скарбницю мрій"
Так словами ми спілкуємося. По-перше, їх дуже багато. До кожного слова наша уява малює його значення. Ніякі звуки не можуть замінити усього багатства слів. По-друге, кожне відкриття можна описати словесно новими словами, збагатити мову. Мова дає змогу читати книги, пізнавати світ. По-третє, як душевно мелодію можуть прикрасити слова. Багато чарівних пісень просто не існувало би без мови.
Мова – це велике досягнення людства. Тому треба знати її.