Наше шкільне навчання часто проходить у кабінеті української мови та літератури. Я хочу описати його, бо це сучасна класна кімната. Вона простора та світла, тому що в ній великі вікна. На вікнах висять білі мережані гардини та прозорі блакитні штори.
У класі стоять нові світло-бежеві парти та такі ж стільці, тільки ще з зеленою облямівкою з боків. Від світлих меблів вся класна кімната видається ще світлішою. Меблі в класі зроблені з дерева.
Стіни класної кімнати пофарбовані в блідо-зелений колір. На стінах висить кілька портретів українських поетів та письменників. Над класною дошкою знаходиться портрет Тараса Шевченка, прикрашений двома рушниками. А на стінах висять портрети Лесі Українки та Івана Франка, а також репродукція картини про козака Мамая.
У класі ще є гарні нові шафи, такого ж світлого відтінку, як і парти. На їхніх полицях розставлені книги в яскравих обкладинках та літературні журнали. (Твір-опис на тему «Мій клас»)
Ще в кабінеті багато живих квітів, великих та маленьких. Вони стоять на підвіконнях і на шафах. Квіти приносять до школи зі своїх домівок вчителі або дарують для кабінету учні.
Я недаремно написав, що кабінет української мови та літератури — сучасний. У ньому є плазмовий екран для перегляду навчальних матеріалів, фільмів та презентацій. Поруч з ним на спеціальній поличці розміщається медіаплееер, який підключається до екрану. Сюди можна вставляти диски і навіть «флешки». Ці нові технології в класі сусідять із звичайною чорною дошкою, на якій пишуть крейдою.
- Здравствуй, Яночка! Чем могу
- Я хочу сдать книжки, которые прочитала. Они мне больше не нужны.
- Так, посмотрим, что тут у нас... Ага, Иван Тургенев, “Записки охотника”... А вторая книга?
- Вот, возьмите. Это книжка рассказов Салтыкова-Щедрина. Нам их по школьной программе задавали читать. А “Записки охотника” я взяла сама.
- И как, понравилось тебе?
- Мне очень приятно читать Тургенева. Такое чувство, будто слышишь голос писателя, и он сам тебе читает вслух. Вот как хорошо написано. А второй автор мне не понравился. У него манера такая... едкая, что ли.
- Яна, ты хочешь взять еще какую-то книжку?
- Да, чуть не забыла!У Вас есть “Занимательная биология для детей”?
- Есть, конечно. Вот она. Автор-составитель Л. Мохина. Тебе этот автор нужен?
- А мне автор неважен. Мне главное, чтобы интересно рассказывали! Я беру эту книжку.
- Хорошо, записываем. Ты помнишь, что должна нам еще одну книжку?
- Да, помню, “Географию мира”. Но она мне пока нужна. Мы проходим сейчас на уроках разные интересные темы, и они как раз есть в этой книжке. Я даже доклад готовлю на следующий урок.
- Хорошо, Яночка! До свидания, приходи еще!
- Конечно, обязательно приду! До свидания, Наталья Никитична!