Україна... скільки емоцій виникає у мене коли я чую це слово - і радість, і смуток, і журба, і гордість... і цей список можна продовжувати до безкінечності. Якою б безталанною не була б наша Україна, проте для нас вона була, є і буде спільним домом. А ми, сучасне покоління, просто не розуміємо цього. Які б важкі часи не переживала наша ненька-Україна, вона завжди давала нам прихисток. Прикро, що сучасна молодь не знає нашої історії, і тому їм байдуже на усе... Тож давайте схаменемось і підіймемо бойовий дух нашої держави, адже Україна - наш спільний дім!
Для мене моя матуся найгарн!ша й найрозумн!ша.Моя мама енрг!йна та сучасна.Вона добре виглядае ,п!клуеться за свое здоров.ята займаеться спортом. Атакож мама багато працюе.Через це в не! мало часу ,щоб прибирати та готовити !жу.Тому я з малечку вже сам себе обслуговую. готовлю для себе сн!данок, мию п!длогу, купую продукти. Цим моя мама пишаеться, що в не! е так!й пом!чник. А в в!льн! хвилини моя мама с!дае подивитись телев!зор ! пов,язати. !нод1 ми з мамою граемо у шахмати. Ще моя мама любить кв!ти. В не! дуже багато кв!т!в ростуть на п!дв!конн!. Моя мама добра, сильна,найдорожча й кохана.
Усі слова прикметники, окрім слова - Наодинці