II. Ще вчора скрізь лежав пухнастий сніг, та вже побігли веселі струмочки, які наче співають пісню весни. Все починає просинатись від зимового сну, слухаючи ці срібні пісні. Оживають дерева, розправляючи закляклі суглоби-гілки, зм'якшується земля, готуючись пустити крізь себе перші травинки. Всі чекають на весну. І вона крокує стрімкою сонячною ходою, несе тепло і щастя в кожну хату.
Бессоюзные предложения - 1) По лощинам, звезды отражая, ямы светят тихою водой; журавли, друг друга окликая, осторожной тянутся гурьбой 2) Поезд ушел быстро, его огни скоро исчезли, через минуту уже не было слышно шума 3) Изумрудные лягушата прыгают под ногами; между корней, подняв золотую головку, лежит уж и стережет их 4) Весь город там такой: мошенник на мошеннике сидит и мошенником погоняет 5) Помню также: она любила хорошо одеваться и прыскаться духами 6) Он подумал, понюхал: пахнет медом 7) Он выглянул из комнаты - ни одного огонька в окнах 8) Упадет луч солнца на траву - вспыхнет трава изумрудом и жемчугом 9) Он мучительно провел глазами по потолку, хотел сойти с места, бежать - ноги не повиновались 10) Не было никакой возможности уйти незаметно - он вышел открыто, будто идет на двор, и шмыгнул в огород 11) Я говорил правду - мне не верили; я начал обманывать. 12) Обветренное лицо горит, а закроешь глаза - вся земля так и поплывёт под ногами 13) Пропади ты совсем - плакать о тебе не будем 14) Если вам писать противно, скучно, не пишите, - это все равно получится скверно, фальшиво 15) Я подошел к окну: ночью снег запорошил весь сад.
Краю мій, люблю я тебе вдень і вночі, вранці і ввечері і не знаю краю своєї любові (панас мирний) річка синіє, зітхає, сміється (м. рильський) ; розпарена теплінь віє соняшником, коноплею і яблуками (м. стельмах) . а душа нашої людини проста, без хитрощів (о. корнійчук) . хмари пливли за вершини казбека і затьмарювали місяць (в. собко) . дзвінко й безтурботно перекликалися, співали, щебетали пташки (о. войченко) . христина повернулась додому стомлена, але щаслива
II. Ще вчора скрізь лежав пухнастий сніг, та вже побігли веселі струмочки, які наче співають пісню весни. Все починає просинатись від зимового сну, слухаючи ці срібні пісні. Оживають дерева, розправляючи закляклі суглоби-гілки, зм'якшується земля, готуючись пустити крізь себе перші травинки. Всі чекають на весну. І вона крокує стрімкою сонячною ходою, несе тепло і щастя в кожну хату.