велосипедист, що рухається проїзною частиною, є повноправним учасником дорожнього руху! він, відповідно, зобов'язаний знати й дотримуватися правил дорожнього руху. велосипедист може здійснювати будь-які маневри, не заборонені правилами. маневри на проїзній частині мають бути передбачуваними й зрозумілими іншими учасниками дорожнього руху.
вимоги до велосипедистів, що рухаються по проїзній частині
1. рухатися по проїзній частині на велосипедах дозволяється особам, що досягли 14-річного віку.
2. велосипед повинен мати справні гальма, звуковий сигнал, бути обладнанимсвітловідбивачами: спереду білого, позаду червоного, по боках жовтогарячого кольору.
3. велосипедисти повинні рухатися по велодоріжках, а якщо їх немає — по крайній правій смузі проїзної частини, в один ряд (також можна їздити по узбіччю (* узбіччя — виділений конструктивно або суцільною лінією дорожньої розмітки елемент автомобільної дороги, що прилягає безпосередньо до зовнішнього краю проїзної частини, розташований з нею на одному рівні й не
призначений для руху транспортних засобів, крім випадків, передбачених правилами дорожнього руху. узбіччя може використовуватися для зупинки й стоянки транспортних засобів, руху пішоходів, мопедів, велосипедів (за відсутності тротуарів, пішохідних, велосипедних доріжок або у випадку неможливості пересуватися по них ), не заважаючи пі.
виїжджати з крайньої правої смуги можна для виконання об’їзду перешкод (припаркованих машин, ям тощо).
4. якщо велосипедна доріжка перетинає дорогу поза перехрестям, велосипедистимають поступитися дорогою іншим транспортним засобам, що рухаються по дорозі.
5. для руху по проїзній частині колони велосипедистів мають бути розділені на групи (до 10 велосипедистів у групі) з дистанцією 80–100 м між групами. велосипедисти у групах повинні їхати один за одним, щоб не заважати іншим учасникам дорожнього руху.
6. під час руху по проїзній частині, перед зупинкою, перестроюванням,
поворотом або розворотом велосипедисти зобов'язані подавати попереджувальні сигнали:
• поворот або перестроювання праворуч: витягнута права рука (мал. 1);
• поворот або перестроювання ліворуч: витягнута ліва рука (мал. 2);
• зупинка: піднята догори будь-яка рука
Тема твору для мене є дуже глибокою. Розмірковуючи над підставленим питанням, складно дати однозначну відповідь. Спробую пояснити, чому мені важко дати конкретну відповідь на питання: чому важливо вміти прощати?
Вміти прощати – це великий дар, яким володіють деякі. У кожного з нас свої емоції і свої погляди. Так трапляється, що люди розходяться в думках, сваряться, роблять один одному боляче, а потім роками тримають образу один на одного. Є й інша категорія людей, які не дивлячись на пройдені неприємності, мають внутрішню силу і можуть зі спокійною душею пробачити свого кривдника. Так як же знайти баланс, навчитися прощати і чому це, дійсно, важливо?
Для початку, хочеться написати ось що. Я, однозначно, можу сказати, що важливо прощати рідних людей, родичів і близьких. Не всі рідні люди є ідеальними, але й ми самі, далеко, не подарунок. Кожен з нас має право на свою думку і вчинки. Найчастіше, родичі сваряться на побутовому рівні, а потім довгий час тримають образу всередині себе. Такі люди дуже горді і це якість, заважає їм зробити перший крок і помиритися. Але це не правильно. Всяке буває в житті, а рідних людей у нас не так багато. Важливо дорожити ними і приймати такими, якими вони є. На жаль, люди не вічні. Ми не замислюємося про це, в момент сварки. Ми переживаємо внутрішньо, але розбіжність у поглядах заважає помиритися. І тут важливо навчитися прощенню. Не варто через дурниць відмовлятися від рідних. Жодна сварка не варто того, щоб з вашого життя пішов близька людина. Вчіться знаходити компроміси, домовлятися.
.|.
Объяснение:
азахахахаахахааха