8. Вони ми вона ти
9. оцей такий цей стільки
10. хто котрий скільки що
11. хтось деякий будь-що щось
12. родами, відмінками і числами
13. будують питальне речення
14. хвилина годину береже
15. ми вони він
16. скількись дечись абищо ніхто
17. ні з ким ні в чому ні для кого ні в них
18. КОЖНИЙ на своє колесо верне
19. я був не Я
20. КОГО почитають, того й величають
21. У всякого діла — СВІЙ початок
22. деякого, бознаким, щось, де в чому
23. їхній, наш, мій, свій
24.Кожний, жодний, самий, весь
Объяснение:
я делала это чень долго, очень надеюсь на Вашу поддержку ✨
Поснідавши, Гнат узяв сокиру і подався на двір.
Займався пишний січневий ранок. Золотий промінь сонця перелинув зі сходу на захід, і вершечки синіх хмар зайнялись червоним полум’ям.
Сонце, мов здорова червона діжа, випливало з-за краю землі та обгорталось блискучими хмарками, що спалахнули від сонячного проміння, мов солома від вогню.
Гнат оглянув хуру дров, що привіз учора з лісу, і заходився рубати їх. Стук сокири по сухому дереву далеко котився в рожевому морозному повітрі…
Помивши посуду після обіду та поприбиравши в хаті, Настя сіла на лаві під вікном вишивати сорочку й закинула на шию червону та чорну заполоч.
Біле шитво вкрило її коліна. Настя взялась до роботи та ще раз глянула на хату. В хаті було чисто та гарно, як у квітничку. З білих стін дивились гарні боги, заквітчані сухим зіллям, обвішані рушниками. Чепурний комин білів, аж сяяв. Долівка була гладенька та жовта, як віск. Веселий ранішній промінь грав на полив’яних мисках, що стояли в миснику, ушиковані, як військо.
Настя любила свою веселу, теплу хату. В сій маленькій хатині зазнала вона щастя.