1. Хто б це не був, але це моя рідня. Та я дуже пишаюся ними. Вони все робили щоб мені стало як умога краще, підтримували, веселили. И я дуже пишаюсь що потрапила в цю сім'ю а не в іншу.
2. Я поважаю людей які підтримуют кожного, дают совіти. Які ніколи не будуть тобі брехати або обговорювати тебе за спиною, як це роблять інші. Я поважаю людей які терпять мій характер, та коли ми сваримося то ми розуміємо потім що були не праві. І весь час у сваркі румієте що потім ви колись помиритеся. А люди які не можуть терпіти чийсь характер просто бросают самого близького чоловіка.
3. Яку людиною ми називаємо шляхетною? Шляхетна людина - це насамперед моральна людина, добре вихована, совісна людина, така, яка добре ставиться до інших. До того ж, шляхетна людина буде добре поводитися завжди, а не тільки тоді, коли на неї хтось дивиться - тому що у шляхетної людини є совість.
Наприклад, шляхетна людина до незнайомцю, якого ніколи більше не побачить - і піде, навіть не сказавши свого імені, бо не очікує подяки.
Шляхетна людина не скористується чужою помилкою на свою користь, навіть якщо про це ніхто не буде знати. Наприклад, якщо продавець помилився і дав здачі більше, ніж треба, така людина поверне зайві гроші.
4. Найліпше щоб він не говорив за моємо спиною. Мені здається кожна людина по своєму найкраща.
На мій погляд наш клас дуже гумористичний, жартівливий. Але мені здаєтся, що мій клас найцікавиший та найкращий. Бувають такі моменти що ми споримо, або деремося, але ми все одно страємося бути одною командою. Стараємося преодоліти всі перешкоди, які нас дуже часто переслідують. Скільки вже разів ми вигравали в різних олімпіадах, чи друге інше. Просто коли це я записую згадую всі ці моменти які відбувалися за ( скільки років ти вчишься у школі, стільки і напиши), та не могу здержати свої слезинки. Та я розумію що багатьом іншим людям не хочеться йти до школи. Але вони не розуміють що скоро це все скінчиться та ми вже підемо зі школи! И вже не зустрінемося! Не побачимо ці смішні лиця, и будемо розуміти що не треба було торопити час. Потім у нас взагалі не залишиться часу щоь з кимось побалакати. Так може зараз мене ніхто не зможе зрозуміти, я розумію. Тому що не кожна людина це ще зрозуміла...
ответ:Історія України сповнена різними моментами. Зараз у нашій державі настали не кращі часи... Ми маємо доводити, що є справжніми патріотами, які готові на все заради щасливого майбутнього. Я вважаю, що людина повинна боротися за те, чого вона прагне. І, за бажання, обов’язково досягне своєї мети.
Свою думку я можу пояснити. По-перше, кожна людина, родина або ж ціла нація має певні мрії, плани та цілі. Якщо в них щиро вірити й боротися, то все обов’язково здійсниться.
Не можу не згадати про волелюбний народ у поемі Тараса Григоровича Шевченка «Кавказ». Головною проблемою твору є загарбницька політика Російської імперії. Кавказький народ мріяв про незалежність від царату. Заради спільної мети люди об’єдналися та боролися за свою свободу майже п’ятдесят років! Кавказці не піддалися впливу загарбників. Багато смертей, каліцтв, утрат — усе це ціна свободи народу. Ми переконалися, що люди, об’єднавшись, борючись разом, досягли своєї мети. Я думаю, нам слід брати приклад з кавказців.
По-друге, життя стає повноцінним, коли люди розміють, що мають свободу слова, право на висловлювання своїх думок. Це можливо тільки в демократичному, гуманному суспільстві. Українці завжди пригноблювалися тим, що їхні пропозиції для вирішення тієї чи іншої проблеми влада не враховувала.
Отже, ми переконалися, що, незважаючи на чиїсь зазіхання та заздрість, треба завжди боротися за своє майбутнє. Рано чи пізно добро переможе. Я вірю у свою неньку Україну, у свій народ!
Объяснение: