На картині Каті Дудник зображені маленькі мандрівники.
Видно те, що маленькі дітки кудись прямують на величезній рибі, можна припустити, що вони відправляються в будь-яку цікаву казку або ж в цікавий мультфільм. Неможливо не помітити їх щасливі обличчя по ним видно, що вони відправляються в загадкове місце в яке дуже давно хотіли і мріяли.
Картина тримає в собі веселощі і радість. Художник дуже чітко змалював все деталі.На золоту рибку дуже багато різних, цікавих предметів. Всі діти чимось зайняті. Одні грають на музичних інструментах інш ігають за цікавою поїздкою. Одна дитина в руках тримає прапор. Швидше за все він їде підкорювати цікаву казку в якій давно мріяв побувати.
Мені дуже сподобалася картина Каті Дудник так як вона чимось нагадує мені моє дитинство і мої мрії.
Всеволод Нестайко — видатний дитячий письменник, твори якого відомі в Україні та світі. Повість "Тореадори з Васюківки" є дуже цікавою, у ній розповідається про пригоди двох кмітливих та веселих хлопців. Твір "Тореадори з Васюківки" — за своїм жанром пригодницька повість. Пригодницька література має певні особливості, які вирізняють її з-поміж інших. У центрі уваги читача знаходиться, як правило, гострий сюжет, події постійно розвиваються, обставини швидко змінюються. Пригодницька повість — це прозовий твір, обсягом менший за роман. Пригодницькі твори дуже популярні у зарубіжній літературі, наприклад розповідь про пригоди Робінзона Крузо та інші. Окрему частину пригодницької літератури становлять твори для дітей. У них сюжет не такий напружений, проте надзвичайно насичений подіями, герої зазвичай відзначаються винахідливістю, активністю та життєрадісністю. Мені дуже сподобалася повість В. Нестайка "Тореадори з Васюківки". Пригоди хлопців Яви та Павлуші викликають захват, їхня винахідливість вражає. Хлопці завжди мають безліч нових ідей, ці ідеї цікаві та оригінальні. Правда, іноді задуми Яви та Павлуші втілюються у життя трохи не так, як планують хлопці, тоді хлопців сварять, а іноді й карають. Проте рідні та друзі люблять їх, незважаючи на їхні вигадки та "винаходи". Повість В. Нестайка — перша пригодницька повість української літератури, з якою я ознайомився у шкільній програмі. До того я читав зарубіжну пригодницьку літературу і часто дивився фільми. Мені по-справжньому припав до душі цей жанр. Тим більше цікаво було читати про пригоди, які розгортаються у наших краях, а не десь "за далекими морями". Головні герої цих пригод схожі на тебе діти, а поруч такі ж дорослі, як твої батьки чи вчителі. Хоча Павлуша і Ява справжні шибайголови, постійно щось вигадують, але мені подобаються своєю чесністю, сміливістю та почуттям гумору. Повість В. Нестайка захоплює своїм сюжетом та вчить не втрачати рис, які притаманні хлопцям — персонажам повісті.
На картині Каті Дудник зображені маленькі мандрівники.
Видно те, що маленькі дітки кудись прямують на величезній рибі, можна припустити, що вони відправляються в будь-яку цікаву казку або ж в цікавий мультфільм. Неможливо не помітити їх щасливі обличчя по ним видно, що вони відправляються в загадкове місце в яке дуже давно хотіли і мріяли.
Картина тримає в собі веселощі і радість. Художник дуже чітко змалював все деталі.На золоту рибку дуже багато різних, цікавих предметів. Всі діти чимось зайняті. Одні грають на музичних інструментах інш ігають за цікавою поїздкою. Одна дитина в руках тримає прапор. Швидше за все він їде підкорювати цікаву казку в якій давно мріяв побувати.
Мені дуже сподобалася картина Каті Дудник так як вона чимось нагадує мені моє дитинство і мої мрії.
._.