Спишіть речення, розкриваючи дужки й розставляючи пропущені розділові знаки. Знайдіть і підкресліть відокремлені обставини та присудки. Обґрунтуйте розділові знаки.
1. Вже вечір в спину дневі дише заливши фіолетом даль (Д. Іванов). 2. Привівши конягу в ліс я думав ще назбирати грибів але допавшись до книги забувся і про гриби і про конягу і про ліс (М. Стельмах). 3. Климко пов(е,и)рнувся до куреня узяв (плащ)палатку і (с,з)ціпивши од напруги зуби одірвав од неї чималий клапоть (Гр. Тютюнник). 4. Троянці в човни посідавши і швидко їх поодпихавши по вітру гарно поплили (І. Котляревський). 5. Гойдаючись тіні в годині в(е,и)чірній з промінням сріблястим свавільно злились і хвильку побувши у дружбі (не)вірній безжурно і ле(х,г)ко (на)вік рознялись (Г. Чупринка). 6. Верби (з,с)хилившись над Дінцем розчісують коси зелені (В. Сосюра). 7. Незважаючи на лютий холод Шовкуна все більше хилило на сон (О. Гончар).
II. Розберіть за будовою виділені слова, поясніть написання.
Благодаря отсутствию ветров, снег этот покрывал землю ровною, слегка волнистою пеленою; даже вокруг жилищ не было сугробов.
Дороги, не заносимые позёмкою и не заметаемые метелью, были превосходны. Сани не ныряли по ним, как по волнам бушующего моря, и даже ночью путник не мог бы сбиться с них, ибо отчётливо чернелись на сером фоне зимней ночи правильные ряды соломенных вешек, ещё не разнесённых бурею по степи и не поникших под напором бешеных снеговых волн.
Небо не завешивалось мглою и не закрывалось хмурыми тучами, но с неутомимой яркостью синело и сверкало. Зори не погорали, зажигая небо зловещим багрянцем и, подобно пожару, пылая над пустынными снегами, но кротко и тихо сияли, нежно окрашивая и степь, и небо приветливым румянцем и предвещая всё ту же постоянную погоду на завтра.
Днём ослепительно блистало холодное солнце. По ночам высыпали бесчисленные звёзды, тускло мерцал Млечный Путь и светила голубая луна, обливая молчаливые поля меланхолически-сказочным сиянием. (По А. Эртелю.)