Відповідь:
Досвідчений дядько Лев з тих обдарованих буйною фантазією людей, які можуть упіймати казку вітру, землі, місяця, води, пташки, дерева, трав, а силою отого мудрого слова одухотворити добро, красу чи знешкодити зло; він з тих людей, які в лісі можуть "зустріти" Лісовика й Перелесника, Мавку й Русалку, Водяника. Дуже трепетно він ставиться до столітнього дуба, прагнучи зберегти лісового красеня від сокири, заповідає поховати себе саме під ним. На жаль, споживацький б життя перемагає: Килина з матір’ю Лукаша після смерті дядька Лева продають його.
Пояснення:
Відповідь:
1. Відокремлені члени речення за будовою бувають:
а) прості й складні;
б) повні й неповні;
в) поширені й непоширені.
2. Укажіть речення з відокремленим означенням (розділові знаки пропущено):
а) Довкола розкошують некошені і нетолочені бур’яни.
б) Ще здалеку заманячили на дорозі сани зазеленіла присипана снігом ялинка.
в) До княжої світлиці ввели Богуна міцно зв’язаного сирівцями.
г) Мене до тебе принесе з паперу зроблений літак.
3. Укажіть речення, у якому відокремлене означення стоїть після означуваного слова (розділові знаки пропущено):
а) Вимочені й підпалені сонцем стерні зчорніли.
б) Я впізнав у ньому лелеку званого ще гайстром чи бузьком.
в) У її руці погойдується кимсь напакована торбинка.
г) Затягнута скалками вода була схожа на застигле блакитне шумовиння.
4. Укажіть речення, у якому поширене означення не виділяється комами (розділові знаки пропущено):
а) Поверхня заводей оточених з берегів напівусохлим комишем і очеретом пастельна гола.
б) Мур побілений вапном огороджує просторе подвір’я.
в) В сутінках Шептало розгледів віз вантажений картоплею.
г) Потоцький якось довідався про розставлену йому козацьку пастку.
5. Укажіть речення, у якому правильно розставлені розділові знаки:
а) Явори й долини залила імла і, несміливі й кволі, встали зорі.
б) Мокрі, стомлені, але радісно усміхнені ми входимо в ліс.
в) Двічі тяжко поранений раз майже вбитий, він аж тоді в степу повірив, що вцілів.
г) Нависло низько хмар глухе склепіння, і, шурхаючи крилами об них, летять чайки.
6. Укажіть речення, ускладнене відокремленою прикладкою із сполучником як:
а) Як справжній митець, Галина Кальченко вміла захоплюватись, природною була її глибока схвильованість перед виявами людської мужності… .
б) Життя – як ріка.
в) Школа – як неспокійний гомінкий вулик: гуде, шумить, сповнений дитячим галасом
г) Як представник радикальної партії І.Франко багато роз’їжджав по Галичині.
7. Укажіть речення, у якому обставина не відокремлюється комами (розділові знаки пропущено):
а) А пісня наростаючи пливла над берегом.
б) Сад нахиливши срібні віти пісні пташині пригадав.
в) Піратський танк мчав палаючи
г) Край річки ставши на плотину рибалка вудочку закинув.
Завдання з вибором кількох правильних відповідей
8. Укажіть речення, у яких поширені означення виділяються комами:
а) Обличчя було подібне до розцвілої в усій повноті півонії.
б) Наляканий громовицею кінь тихенько заіржав. (виділяється,бо виражає причину)
в) А в просторих покоях темним мохом засланих зеленими вітами прикрашених світлими візерунками позолочених сама Королівна Зелених Борів стояла.
г) На місто насувалася хмара важка чорна схожа на велетня.
Завдання на встановлення відповідності
9. Установіть відповідність:
Відокремлений член речення Приклади:
1) означення Б) Берізку, ніжну і струнку, цілує вітер кучерявий.
2) прикладка Г) Подув пустотливий вітрець, той віщун світання.
3) обставина . Д) Учися чистоти і простоти і, стоптуючи килим золотий, забудь про вежі темної гордині.
4) додаток Е) А я не знаю нічого ніжнішого, крім берези.
5) уточнююча обставина А) Восени, у період дощів, у лісі дуже незатишно
10. Поставте розділові знаки в реченнях з відокремленими членами:
1) Співаючи про хмари кучеряві , не забувай ,поете, про народ.
2) Він ,Шевченко, також виріс із фольклору і ,спираючись на національний ґрунт, сягнув вершин світової культури.
11. Відредагуйте речення.
1)Коли я йшов до школи, почався дощ.
2) Вражений словами вчителя, Валентин захопився історією своєї країни.
12. Перебудуйте подані речення так, щоб вжиті в них невідокремлені члени стали відокремленими і навпаки.
1) Колос ,викупаний сонцем, вклоняється ниві, то темніючи, то просвітлюючись.
2) Безхмарний і жаркий Літній день , гнав нас у холодок.
Пояснення:
Означення,що стоять перед означуваним словом і не означають причину (не відокремлюються)
Объяснение:
Низка етичних проблем у «Лісовій пісні» пов’язана з образом дядька Лева. Цей образ уособлює кращі риси волинського селянина-трудівника — чесність, споконвічну народну мудрість, практичний досвід, розуміння природи й турботу про її збереження. Цей мудрий поліський дід із благородним серцем стоїть осторонь дрібничкових, міщанських сварок, власницького користолюбства. У взаєминах дядька Лева з фантастичними мешканцями лісу, озера, поля розкриваються народні погляди на природу — воду, болото, ліс тощо. Дядько Лев знає, «як з чим і коло чого обійтися», радить Лукашеві бути обачним коло води, від надміру якої часто потерпали селяни Волині. Він підтримує добрі стосунки з Лісовиком, бо «усякі скарби з лісу йдуть». «Він умів тримати з нами згоду», «він нам приятель», — так характеризують Лева лісові сили. Ліс — не тільки паливо і будівельний матеріал, а й джерело краси, творчості. Справді, мудрий старий чоловік береже ліс, береже дуба-велетня, відмовляється продати його, не дозволяє німцям зрубати його: Вже німці міряли його, навколо втрьох постававши, обсягли руками — і ледве що стікло. Давали гроші — таляри биті, людям дуже милі, та дядько Лев заклявся на життя, що дуба він повік не дасть рубати. Тоді ж і я на бороду заклявся, що дядько Лев і вся його рідня повік безпечні будуть в сьому лісі. За повагу до природи, її законів дядька Лева шанує Лісовик, любить Мавка. У господарстві Лукаша все було гаразд доти, поки жив мудрий і добрий дядько. Доброта дядька Лева, його людяність виявляються в ставленні до Лукаша й Мавки. Він безкорисливо віддає частину свого ґрунту й лісу небожеві, допомагає йому поставити хату, заступається перед матір’ю Лукаша за Мавку. Дядько Лев — творець і носій народної поезії, людина, що знає безліч казок, любить влучне слово, вміє ним володіти. Всю свою мудрість поліський народний філософ намагається передати Лукашеві, який далі понесе її у життя, передасть її наступним поколінням. В образі дядька Лева розкриваються скарби народної душі, здорова мораль, яку пронесли трудящі через віки. Він — живий приклад гармонії у відносинах людини і природи, а також жива скарбниця народнопоетичних надбань. Йому близький пантеїстичний світогляд далеких предків, котрий багатоголосно відлунюється у слов’янській міфології. Цим образом Леся Українка передала те, що вона називала «релігією моїх батьків», а Михайло Коцюбинський — тінями забутих предків — прадавній, ще дохристиянський світогляд людини, яка так близько зрослася з природою. Цей персонаж поетеса описала так: «Лев уже старий чоловік, поважний і дуже добрий з виду: по-поліському довге волосся білими хвилями спускається на плечі з-під сивої товстяної шапки-рогатки; убраний Лев у полотняну одежу і в ясно-сиву, майже білу свиту; на ногах постоли, в руках кловня (малий ятірець), коло пояса на ремінці ножик, через плече виплетений з лика кошіль (торба) на широкому ремені…» Ім’я Лев походить від грецького слова — власного імені, що виникло на основі загальної назви «лев» (великий хижий звір родини котячих). У народі цього звіра називають царем звірів, володарем лісу, лісним царем. Лукашевого дядька всі поважають, прислухаються до його порад. Життєві засади, що визначають поведінку дядька Лева, його особистий досвід, дбайливе, по-справжньому господарське ставлення до природи роблять цей образ співзвучним нашому часу..Через нього Леся Українка ставить важливу для людства проблему — захист довкілля; саме в ньому втілює одну з головних думок п’єси: людина повинна бути мудрою і обачливою у своїх стосунках з природою, берегти усе живе на землі. Цей мудрий старий поліщук із чистого душею і благородним серцем стоїть осторонь дрібних сварок і власницького користолюбства. Заступаючись за Мавку перед матір’ю Лукаша, дядько Лев: «Та що ти знаєш? От небіжчик дід казали: треба тільки слово знати, то й в лісовичку може уступити душа така самісінька, як і наша». Дядько Лев — типовий образ мудрого знахаря, який своєю розважливою поведінкою урівноважує співвідношення добрих і злих сил природи. Таємниці його мудрості пов’язані зі знанням найпоширеніших народних оберегів:Я, небоже, знаю, як з чим і коло чого обійтися: де хрест покласти, де осику вбити, де просто тричі плюнути та й годі: Посієм коло хижки мак-відюк, терлич посадимо коло порога, — та й не приступиться ніяка сила… За народними уявленнями, хрест оберігає від диявола, але не від русалок, бо вони бояться терличу. Осиковий кілок боронить від упирів, мак-відюк — від неупокоєних мерців та відьом. Дядько Лев завжди добрий, щирий, вірний своєму слову, він розуміє красу й силу лісу, охороняє його до самої своєї смерті. Зате й природа та всі її створіння шанують дядька Лева, бо він є живим прикладом гармонії у взаєминах людини і природи. Дядько Лев виступає розумним володарем сил природи, який живе у злагоді з нею. Ця постать символізує силу розуму і доброти, невичерпність джерел народної творчості, бо дядько Лев знає такі казки, «що їх ніхто не вміє».