Ніколи не любила сімейні свята. Людей багато, всілякі приготування так ще й під кінець цього всього комусь збреде в голову фотоальбом передивитися. Ну ви серйозно? Вам це не набридає?
Але ось нещодавно в мене з'явилася якась тяга до історії. Сівши поруч з бабцею я почала роздивляти чорно-білі фотокартки в пожовтівші в деяких місцях.
В цих фото ціла історія моєї сім'ї. Ось маленька бабуся, років пять їй десь тут. Ніколи не уявляла її маленькою дівчинкою
Трішки далі гарна жінка в капелюшку, біленькій блузі та чорній спідниці, а поруч з нею стояв кремезний чоловік. Якщо я не помиляюсь, то це мій прадід з сестрою.
Блукаючи сімейним альбом можна знайти,ой як багато цікаво. Можна відчути і радість, і біль, і переживання лише дивлячись на фотокартку.
Це вправду магічне відчуття, що можна відчути лише гортаючи сімейний альбом
Объяснение:
Зелене свято в Карпатах. Музики. Гори і полонини. Зелений.
Объяснение:
Уявляючи себе автором картини, я б назвала б (назвав би) її «Зелені свята».
Зелене свято для українців- це свято перемагаючої весни, коли природа, разом з людиною святкує своє відродження.
На полотні переважає зелений колір, як символ розквітлої зелені, що і підтверджує назву картини.
На передньому плані зображені музИки, що грають на скрипці, цимбалах та сопілці. В центрі картини - святково вбрані гуцули, які танцюють. На задньому плані видніються гори і полонини.
І люди і природа святкують Зелене свято.