Переді мною – чарівна вишиванка. Її зробила моя бабуся своїми ніжними руками. На білому, як сніг полотні, розкинулися чарівні квіти та листя, чудернацькі та загадкові візерунки. «Це на удачу, ця квітка - щоб добробут був у сім’ї» - розповідала мені бабця, обережно та лагідно проводячи пальцем по вишиванці. «Мене навчила моя мати, яка у свій час теж опановувала це мистецтво під наглядом своєї матері, твоєї прапрабабці», - продовжує вона: «Тут вся наша історія, все життя українців, всі надії і сподівання. Можливо і ти колись захочеш дізнатись про це більше». З тих пір для мене вишиванка є не просто шматком тканини з візерунками. Вона для мене є священним скарбом моїх пращурів.
Колись на землі був головним лише префікс "з" з ним ставили усі слова. Префікс"з"був гордовитий,він завжди пишався собою, і дуже вихвалявся,що він головний!Але був у нього брат,який теж хотів стояти поруч зі словами,префікс"з" завжди насміхався з нього кажучи,що нічого не представляє з собою префікс с І вирішив тоді,префікс "с"податися до батька свого: Великого Батька Всіх Слів і став просити в нього теж стояти біля слів,і сказав тоді батько: -Ну добре,хай по твоєму буде,бужеш ти стояти після таких букв: К,Ф,П,Т,Х. Зрадів цьому "с",сумлінно виконував свою працю,і стоїть біля цих букв й дотепер
В рядку В! Виконати за зразком