Складіть і запишіть речення з різними видами зв'язку за таким описом: а) складне речення з безсполучниковою та підрядною частинами; б) складне речення з сурядністю та підрядністю.
Ніколи раніше не малював Тарас олією. Звик до акварелі, виходило непогано.А що як спробувати написатиолією автопортрет? Кажуть, самого себе малювати важко. Ніби й знаєш себе добре, а спробуй передати на полотні свій характер, настрій, показати усе, що в тебе на душі... Тарас відчинив навстіж вікно, поставив біля себе велике дзеркало. Пильно й прискіпливо почав роздивлятися кожну рисочку свого обличчя, ніби бачив себе вперше. Зробив підмальовок, тоді узявся за пензлі. Невдовзі з темного овалу полотна виступило бліде й змарніле юнацьке обличчя. Тарас нещодавно перехворів, тому очі глибоко позападали, вилиці виступали чіткіше. Глибока втома зачаєна у невеликих темних очах юнака. Різкою зморшкою перерізане високе світле чоло. Гірко переломлені вуста. Безрадісний вираз застиг на блідому обличчі. Тарасові — двадцять шість. Лише два роки минуло, як він викуплений з кріпацтва. Та мучаться у рабстві сестри й брати. Скільки кривди й горя навкруги! Стрімкий поворот голови, енергійний рух портретованого назустріч глядачеві засвідчує силу духу й незламність. Адже вийшов уже перший Тарасів «Кобзар». Уже відчув юнак у собі силу таланту поета, а тепер ось перед мольбертом і художника! Робота посувалася швидко. Тарас малював натхненно й упевнено. Тоді поклав пензля, відступив від портрета й почав пильно роздивлятися самого себе.
З сайту ВІКІПЕДІЯ День Перемо́ги (рос. День Победы) — державне свято Радянського Союзу, що відзначалося щорічно 9 травня «на згадку про переможне завершення Великої Вітчизняної війнирадянського народу проти німецько-фашистських загарбників»[1]. Дата пов'язана з прийняттям капітуляції Німеччини у війні в радянській зоні окупації в передмісті Берліна Карлсхорсті за московським часом. Встановлене указом президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1945 року (ще до підписання) як день «всенародного торжества»[1]. У 1948році, враховуючи жахливі наслідки війни, зокрема наявність на той момент величезної кількості інвалідів, свято скасували[2]. Статус державного свята й неробочого дня 9 травня знову отримало 1965 року[3]. З того часу супроводжувався урочистими військовими парадами радянської армії на Червоній площі в Москві. Також святкувався у деяких країнахВаршавського договору
Тарас відчинив навстіж вікно, поставив біля себе велике дзеркало. Пильно й прискіпливо почав роздивлятися кожну рисочку свого обличчя, ніби бачив себе вперше.
Зробив підмальовок, тоді узявся за пензлі. Невдовзі з темного овалу полотна виступило бліде й змарніле юнацьке обличчя. Тарас нещодавно перехворів, тому очі глибоко позападали, вилиці виступали чіткіше.
Глибока втома зачаєна у невеликих темних очах юнака. Різкою зморшкою перерізане високе світле чоло. Гірко переломлені вуста. Безрадісний вираз застиг на блідому обличчі.
Тарасові — двадцять шість. Лише два роки минуло, як він викуплений з кріпацтва. Та мучаться у рабстві сестри й брати. Скільки кривди й горя навкруги!
Стрімкий поворот голови, енергійний рух портретованого назустріч глядачеві засвідчує силу духу й незламність. Адже вийшов уже перший Тарасів «Кобзар». Уже відчув юнак у собі силу таланту поета, а тепер ось перед мольбертом і художника!
Робота посувалася швидко. Тарас малював натхненно й упевнено. Тоді поклав пензля, відступив від портрета й почав пильно роздивлятися самого себе.