«Щастя – це не життя без турбот і печалей, це стан душі». Коли людина щаслива, вона бачить світ по-іншому. Песимісти стають оптимістами, починаючи вірити у світле майбутнє, намагаються продовжити цей стан, адже життя смугасте: якщо зараз біла смуга, то рано чи пізно настане й чорна…
Так і на долю України випадали чорні та білі смуги. Її історія наче вишиванка, бо мережилися на полотні чорні й червоні нитки. Вузлик за вузликом народжувалася наша держава. Червоними нитками запеклася кров борців за нашу мову, віру, правду. Кожна безцінна крапля просочувала полотно й залишилася на нім навіки. Чорними ж стали материнські сльози й смерть. Саме вони спонукали боротися за те, щоб не з’являлися сльози болю на очах найрідніших.
Наша біла сорочка – це щире щастя українців, накопичене століттями. Строфа пісні чи рядок шевченківського вірша щоразу дають нам надію та сили боротися далі. Не здаватися, не зупинятися.
Як би там не було, а ми щасливі люди, які мають суверенну, незалежну державу зі своєю чудовою мовою. Про милозвучність, красу та неповторність її знають у всьому світі. Ми одна з найспівучіших та найталановитіших націй. Нам є чим пишатися й що розвивати! Ми повинні бути щасливими!
Щастя – це той приз, який ти отримуєш, подолавши іспити долі, якими б важкими вони не були. Кожен заслуговує на своє щастя, але важливо його не проґавити!
Виконувати найскладніші завдання; колишній директор фірми; повчальний приклад; особистий рахунок; загублене посвідчення; переважна більшість; за найнижчими цінами; навчальний період; чинне законодавство; наступний номер; тактовна людина; неправильне рішення; в особливо великих розмірах; численні порушення; загальні збори колективу; звільнити за власним бажанням.
Лікувати травами. Екзаменаційний білет. На літак квиток. Виборча . кампанія. Житель України. Мешканець цього будинку. Туфлі взути . Музичне училище. Газети передплачувати. Тактовний студент. Ділянка землі. Сподіватися на зустріч. Привласнювати чужу річ. Заступник декана.
На мою думку, гідність людини полягає у її чесності, толерантності, внутрішній порядності та культурній поведінці. Це поняття тісно пов’язане з людяністю і відноситься до справжніх життєвих цінностей людини. Я вважаю, що людей, абсолютно позбавлених гідності, не існує. Якщо вони і є, наприклад, особливо небезпечні злочинці в тюрмах, то їх не можна вважати людьми. Скоріш, це звірі в людській подобі.
Гідність притаманна тому, що має певні моральні цінності, сформовану систему світогляду. Така людина є справжнім патріотом своєї держави, вірним сином чи дочкою, гарним батьком або матір’ю, братом чи сестрою у власній родині. Саме на таких чоловіках і жінках тримається світ. Завдяки їм правда перемагає брехню, а добро обеззброює зло. Отже, у моєму розумінні, гідність людини полягає у морально-етичних принципах, затверджених суспільством. Мова йде про щирість, доброзичливість, співчуття та благородство. Треба з дитячих років дотримуватися еталонів правильної поведінки в суспільстві, а також виховувати в собі відповідальність — за свої слова, дії та вчинки.