Розповідь особи, яка відсутня, проголошена кимось фраза, а також те, що подумав розповідач, називається чужою мовою.
Пряма мова- це точно передане чуже мовлення, що передається від особи розповідача, того, хто подумав, написав, з дотриманням інтонації живого спілкування:
"Важливо не те, як малюю я, а що в тому бачать інші,- сказав Валерій. - Я ніколи не стану художником. Я це зрозумів. І радий, що зрозумів вчасно. " (Ю. Мушкетик) .
Слова, що вказують, кому належить пряма мова і як вона висловлена, називаються словами автора.
Слова автора можуть стояти перед прямою мовою, після неї, або розривати її: слова автора приклади перед прямою мовоюПетро сказав:
- Я давно хотів поїхати на море. після прямої мови"Я тобі винен"- почав хлопець. посередині-Ну що ж, - сказала Наталка- хай воно так і залишається
Слова автора вказують на особу, чиє мовлення передається. Разом з тим слова автора можуть передавати реакцію мовця на якийсь факт чи подію, або його психічний стан.
Пряма мова: 1. Я запитала сестру: "Оленка, ти готова до нового навчального року?" 2."Як я кохаю свiй край в Михайло,- вiн багатий та чудовий." 3. "Як у школi?"-запитав тато. 4. Класний керiвник наказав: "Дiти, треба прийти помити пiдлогу!" 5. "Давайте жити дружно!"-казав мiй улюблений герой мультфiльму. Непряма мова: 1. Марiчка запросила Миколку прийти в гостi. 2. Мати посварила доньку за поганi оцiнки. 3. Олег спитав у матерi, куди вони пiшли. 4. Руслан закричав, щоб Михайлик пiдiйшов. 5. Вчитель оголосив дiтям оцiнки за самостiйну роботу.
Посеред пекла Еней ходив.