-Агов,Петрику,що ти тут забув? Ти що мене не чуешь? А ну геть звідси! - насуплено крикнув Дмитро. Петрик засмучено тяжко зробив великий ,повний відчаю і образии,вдох і попрямував додому.
-Ей,Дмитрик,не можна так чинити з іншими! - посварила Дмитра Марічка. Марічка була найгарнішою,найрозумнішой,найпрекраснішою дівчинкою в класі. Проте,головне,що серце в неї добре,завжди захищає всіх. Дмитро зробив вигляд ніби не почув. Не стане ж він битися з дівчинкою,тим паче з тою,яка йому подобалась. Але це зовсім інша історія. Дмитрик був забіякою,хуліганом і двієчником. Любив тільки себе (ну і по правді кажучи,ще й Марічку,але це секртет).
Марічка дивилася на Дмитрика,який порпався в снігу і думала,чи правда що він і правда настільки грубий? Та ні,в нього добре серце...принаймні в це вірила дівчинка. Марічка стояла так десь із хвилину ,аж раптом хтось пульнув їй у спину сніжку. Ах так,то була Софійка... Найвеселіша любителька вечірок і розіграшів,найпозитивніша дівчинка у класі і найкраща подруга Марічки. Дівчата привітались ,поговорили і Марічка розказала,що трапилось. Софійка не довго думаючи скрикнула "КОНКУРС". Вона мала рацію,гарна ідея. Тож,діти вирішили зробити конкурс сніговиків. У кого найкращий - той і виграв. Якщо виграш Дмитра - Петрик іде геть із подвір'я,а якщо ж перемога за Петриком - іти доведеться Дмитру. Зібравши обох хлопців,мав розпочатися конкурс. Дмитро,впевнений у своїй перемозі вже готувався попрощатися з Петриком. А Петро сумно сидів у кутку і розумів що йому не виграти Дмитра. Тоді,він побачив вогник перед собою - то була фея! Чарівна фея! Вона сказалась до дала хлопчику зілля ,яке він мав вилити на свого сніговика. Тож,конкурс розпочався і Петро,як і просила фея,вилив зілля на сніговика. Звичайно,в Дмитра вийшов сніговик куди кращий,але...сніговик Петра був чарівний! Всі,хто до нього торкався - отримували що бажали. Звичайно,виграв Петрик і Дмитрик мав піти... проте,Петрику стало жаль його і він залишив його,не дивлячись на те,як він себе поводив. Адже у нього добре серце
Трохи згодом,Дмитрик зрозумів свої помилки і став хорошим другом для всієї компанії.
Живемо ми в селі , великому , гомілковому , у мальовничій мистевості. Біля села тече річка Мжа , з одного її боку - пасовища , з іншого - ліси . Село , розтягнуте вздовж річки , одним своїм краєм майже заходе в ліс . З раннього дитинства ми с братами ходимо до лісу , він наш вірний друг і годувальник .Влітку ягоди достигають - малина, ожина , терен , восени по гриби збираемося .Яких тільки грибів немає : рудуваті маслюки й лисички , поважні боровики . Всі вони дуже смачні , тільки треба їх правильно готувати , як наша мама.
ответ: перед
Объяснение: