Я живу в країні, яку люблю, і мені не байдуже яким буде її майбутнє. Якби мені в житті випав шанс стати на чолі цієї держави, я б забезпечив реалізацію такої державної політики, яка покращить добробут громадян та гарантує єдність країни. Освіта дуже важлива, бо тільки освічені народи можуть рухатися вперед у своєму розвитку. Вітчизняна наука має бути визнана вищим національним пріоритетом, ресурсне забезпечення якого слід здійснювати першочергово. Приклад Ірландії, економіка та соціальна сфера якої одні з кращих у світі, підтверджує мої слова. Українська система освіти переважно спрямована на створення з учня та студента пересічної людини, коли справжня освіта замість шаблонного мислення повинна заохочувати творчий підхід та генерацію нових ідей. Вивчати першочергово слід те, що може до м бути успішними в цьому житті як-от: право, економіка, іноземні мови. Освіта повинна супроводжувати людину протягом усього життя: школа, ВНЗ, післядипломна освіта, підвищення кваліфікації. Освіта, наука та виробництво мають інтегруватися. Усі українські учні та студенти повинні бути на «Ти» з новітніми технологіями. Для цього кожна школа та кожний вищий навчальний заклад України мають бути комп'ютеризовані та інтернетизовані. Оскільки основу економіки будь-якої держави складають малі та середні підприємства слід запровадити заходи для зменшення бюрократичного тягаря та численних перевірок під час відкриття та ведення бізнесу. Держава має опікуватися формуванням підприємницького мислення серед населення та корпоративної соціальної відповідальності серед підприємців; надавати пільгові кредити для започаткування своєї справи; проводити безкоштовні курси, семінари з правових, бухгалтерських та податкових питань підприємництва; забезпечувати консультаційне та інформаційно-рекламне обслуговування новостворених підприємств. Для покращення національної єдності мають бути започатковані програми студентського та культурного обміну між різними областями України, проводитися наукові та студентські конференції, круглі столи, заохочуватися подорожі до різних регіонів України. Чим більше спільних заходів буде реалізовано, тим згуртованішою буде нація. Вжив би усіх можливих заходів для того, щоб українська мова стала справді державною. Головне – переконати молодь в тому, що наша мова не другосортна, говорити українською престижно, ця мова інтелігенції та еліти. Сформувавши належний імідж мови, через деякий час уся нація почне її вживати у повсякденному житті. Переконаний, що повна реалізація усіх вищенаведених заходів призведе до покращення добробуту народу та об'єднання країни.
Ах, як прекрасно, коли ти закінчив свої денні справи! І ти сидиш на дивані біля своєї сімї, дивлячись якийсь серіал. Вся робота на сьгодні скінчилася, бо наший вечір знову заходить у кімнату. Моя мама говорить, що вечір- це сива бабуся, яка розфарбовує зорі і навіює сон на всіх нас. Але це матуся жартує! Вона просто сильно мене любить і розповідає різні казки, щоб мені було цікаво. Але вже я дорослий! Я не вірю у розповіді мами. Але коли наступає вечір, то мені здається, що заходить у кімнату знову сивою ходою, Чарівна Вечірня Бабуся...
астини, що становлять закінчене висловлювання і можуть бути зразком для учнівського мовлення. Вони мають відзначатися чіткістю будови, єдністю теми або підтеми (по відношенню до більшого тексту, частиною якого вони є). Це розповіді з елементами опису чи роздуму, нескладні описи.
У процесі практичних та аналізу текстів в учнів поступово мають сформуватися такі уявлення: текст - це зв’язне висловлювання; він має певну будову, тобто складається із зачину, головної частини і кінцівки; у тексті виражається певний зміст, що є його темою; текст можна назвати (дати йому заголовок); зв’язне висловлювання створюється з певною метою (тобто має комунікативне призначення): повідомити, розповісти про щось, заперечити або ствердити, описати предмет, подію чи явище, подати пораду чи визначити порядок дій, висловити міркування тощо; текст може складатися з одного або кількох абзаців, пов’язаних між собою за змістом; у тексті є важливі для вираження основної думки слова, визначення яких полегшує розуміння висловленого, і їх треба вимовляти з більшою силою голосу (тобто виділяти логічним наголосом). При виконанні різноманітних усних і письмових вправ учні набувають практичних умінь і навичок: вони вчаться відрізняти тексти від груп речень, не пов’язаних між собою за змістом; встановлювати логічний зв’язок між частинами висловлювання, визначати тему тексту і добирати до нього, заголовок; ділити