У наш час вічливість все більше відсторонюється від загальноприйнятої поведінки суспільства і це погано. На мою думку, саме вона є тією важливою істиною, що допомагає людям зрозуміти один одного. У моєму розумінні, вічлива людина та, яка може у будь-якій ситуації проявити повагу до оточуючих: поступитися місцем в громадському транспорті, перепросити за помилку, усміхнено і щиро привітатися, до ншим, дати пораду. Ще хочу наголосити на тому, що вічливість в людині обов"язково пов"язана і з іншими рисами характеру, такими як милосердність, доброта, безкорисність, повага і співчуттяⒶ.
"Ввічливість- одна з хороших та шляхетних рис людини."
Не кожна людина у наш час вирізняється саме цією рисою, з роками про це забувають.
Саме тому французький соціолог Лекомт дю Ноуї вважав, що за мірило культурності якоїсь країни треба вважати ввічливість її громадян, і додавав: "Що суспільство культурніше, так воно буде й увічливе, те ж суспільство, в якому основи ввічливости втрачаються, виявляє безперечний симптом культурного занепаду..."
Ввічиливим потрібно бути завжди, жаль що багато хто про це забуває.
Погодьтесь, як приємно коли ти допоміг щось мамі чи навіть допоміг перевести стареньку бабусю через дорогу.Приємно коли ти йдеш, а тобі усміхається зовсім незнайома людина.
Просто слова подяки можуть виразити твою ввічливість, тому не потрібно забувати цього робити. Чим більше ми будемо щиро дякувати, вітатися, робити іншим добро - світ стане кращим, а люди добрішими,.Адже саме наших людей називають - "Щирі українці", нашу мову - милозвучною та солов'їною.