Вибір професії — це важливий крок у доросле життя. В першу чергу – це відповідальність перед батьками, перед суспільством,а найголовніше перед собою! Ця відповідальність полягає в тому, щоб обрати саме свій шлях і ним йти. Робота і все, що з нею пов'язане, займає в більшу половину життя людини. Знайти себе в світі професії – означає дістати можливість гідно заробляти, відчувати себе потрібним людям, максимально повно розкрити свої здібності. І тут найважливіше — не схибити.
Іноді люди, не віднайшовши того, чого прагне їхня душа, присвячують себе якійсь справі. Чи правильно це? Чи стануть вони справжніми фахівцями, майстрами у своїй професії? Чи принесуть своїми діями користь суспільству та і собі теж? Що стосується мого вибору, то кожного разу мої думки, інтереси, погляди на життя змінюються. Іноді я і сама себе не можу зрозуміти.
На даний момент я хо¬тілося б присвятити своє життя туристичній справі. На мою думку, це дуже захоплююча професія- ділитися своїми знаннями з людьми з інших країн, котрі відвідують мою Батьківщину. Одна з причин чому я обрала цю професію – це том,у що я з дитинства дуже люблю подорожувати,та мені цікаво дізнаватися про різні історичні місця і факти. Тому це дуже корисна справа, розповідати про захоплюючі та історичні події,а також дивовижні місцевості.
Та пройде ще багато днів, поки школа відчинить для мене браму у доросле життя і вкаже на широкий шлях моєї долі. У мене ще є час вирішити для себе, ким же бути. Хочу років за двадцять сказати, оглядаючись на своє життя,- яне помилилась у виборі професії,а значить,і у виборі долі!»
Одного разу лисиця захотіла їсти і пішла в ліс за здобиччю. Ходила бродила лисиця по лісу і знайшла там гриби. Принесла вона їх додому, зварила і з'їла. А до вечечу у ліски заболіла голова і довелося йти до лікаря. Доктор лисицю подивився, вилікував і сказав: "Ніколи більше лисиця не їж незнайомі гриби!"