Біля нашого села стоїть ліс. Великий, старий. А у лісі на галявині є криниця. Але чомусь люди боялися з тієї криниці воду брати. Вважили, що отруйна в ній вода. Знали б вони, скількох людей врятувала та криниця від смерті. Так й у цьому році сталося. Приїхали до нас родичі з міста. Захотіли вони до лісу піти, погуляти. Годину немає їх, дві. Почали ми за них хвилюватися. Лише ввечері прийшли вони додому. І розповіли нам, що з ними сталося. Занадто далеко зайшли вони в ліс. Так і заблукали. Звали на поміч, але ніхто не чув їх, тому й не відкликався. А день був жаркий. Так і сонячний удар отримати не довго. Пройшли вони ще далі. Раптом бачуть, на галявині криничка. Підійшли, набрали води, напилися. А вода в тій криниці - справжнє диво. Солодка, прохолодна. Так і врятувала лісова криничка наших родичів від спраги.
- привет
-привет
- как дела кк жизнь?
- все хорошо. ты как?
- неплохо только на уроки не хочу идти
- я бы тоже с радостью прогулял
-почему ет? давай со мной
-плохая идея. меня совесть загрызет и от родителей влетит
- подумаешь один раз никто не заметит
- и где переждем?
- в туалете или из школы уйдем вовсе
- а если кто-то заметит?
- и что?
- ну уж нет
- трусиха
-знаешь ли лучше так чем потом с родителями в школу. пока
- пока
- привіт
- привіт
- як справи як життя?
- все добре. ти як?
- непогано тільки на уроки не хочу йти
- я б теж з радістю прогуляв
-чому ні? давай зі мною
-погана ідея. мене совість загризе і від батьків влетить
- подумаєш один раз ніхто не помітить
- і де перечекаємо?
- в туалеті або зі школи підемо зовсім
- а якщо хтось помітить?
- і що?
- Ну вже немає
- боягузка
Знаєш чи краще так ніж потім з батьками в школу. бувай
- пока