1. Мати нагримала на свого сина, коли той не прибрав у своїй кімнаті. 2. Жодне погане слово не зривалося з уст батьків, доки Андрій дружив з Валентиною. 3. Микола матеріально допомагав Іванові у зв'язку з тим, що студенту важко вижити, навчаючись на платній формі навчання в КПНУ імені Івана Огієнка. 4. Мій татусь ніколи не поїде до Росії, бо вважає себе справжнім українцем. 5. Усі кинулись на зварену Марійкою страву, мов три дні не їли. 6. Мати гукає Тарасові, щоб йшов додому їсти, а догукатися не може, наче горло їй забили доломіти та магнезити.
Лес уже сбросил листву. дни наступили пасмурные, но тихие, без ветра, настоящие дни поздней осени.в такой тусклый день идешь по лесной тропинке среди молодых березок, дубов, осинок, среди кустов орешника. не слышишь пения птиц, шороха листьев. только иногда упадет на землю тяжелый созревший желудь. на голых листьях повисли капли росы от ночного тумана.далеко видно кругом. легко дышит осенней свежестью грудь, хочется идти все дальше и дальше по желтой от листвы тропинке.вдруг среди листвы видишь пестрый комочек. это птица обо что-то сильно ударилась во время полета.«надо взять ее домой, а то в лесу птицу мигом разыщет и съест лисица», – решаю я.
2. Жодне погане слово не зривалося з уст батьків, доки Андрій дружив з Валентиною.
3. Микола матеріально допомагав Іванові у зв'язку з тим, що студенту важко вижити, навчаючись на платній формі навчання в КПНУ імені Івана Огієнка.
4. Мій татусь ніколи не поїде до Росії, бо вважає себе справжнім українцем.
5. Усі кинулись на зварену Марійкою страву, мов три дні не їли.
6. Мати гукає Тарасові, щоб йшов додому їсти, а догукатися не може, наче горло їй забили доломіти та магнезити.