Прості:
Недалеко от Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори.
Одна граматична основа: село — підмет, розкинулося — присудок
Гості й хазяїни почали полуднувать, знов випили по чарці й розговорились.
Одна граматична основа: гості й хазяїн — підмет, полуднувать, випили, розговорились — присудки.
Складні:
Вертається вона в хату, а свекруха спить на печі, аж хропе.
Дві граматичні основи: вона — підмет, вертається — присудок; свекруха — підмет, спить, хропе — присудки.
Мотря заходилась чистить картоплю, а Кайдашиха знов зо сну охала на печі й встала тоді, як надворі зовсім розвиднілось.
Три граматичні основи: Мотря — підмет, заходилась чистить — присудок; Кайдашиха — підмет, охала, встала — присудки; розвиднілось — присудок.
Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає розуміння значення слів.
В. Голобородько
Буду я навчатись мови золотої
У сучасній українській мові вживаються переважно повні форми прикметників, що мають в усіх формах відмінкові закінчення: веселий, весела, веселі, веселого, веселих, веселим і т. ін. Коротких форм прикметників у сучасній мові мало: зелен, рад, ясен, славен, повен, красен тощо.
Більшість повних прикметників мають стягнені форми закінчення: добра — добре. Але в поетичній мові вживаються і повні нестягнені форми називного й знахідного відмінків однини жіночого і середнього роду та жіночого роду називного й знахідного відмінків множини: веселая, веселее, веселії, веселую.
Практикум
442. Прочитайте. Знайдіть прикметники, визначте відмінок їх. Визначте форми прикметників.
1. Як ішли ми зелен лугом к зелен гаю, солов’ї нам ткали пісню диво-дивну (Б. Олійник). 2. І шумить, і гуде, дрібен дощик іде, а хто ж мене, молодую, та й додому проведе? (Нар. творчість) 3. Літо краснеє минуло, сніг лежить на полі (Леся Українка). 4. І ти моя, єдиная, ведеш за собою літа мої молодії (Т. Шевченко).
У поетичній мові, у народній творчості та в усному літературному мовленні вживаються короткі й повні нестягнені форми прикметників: І шумить, і гуде, дрібен дощик іде (Нар. творч). Сійте в головах думи вольнії (І. Франко).
443. Прочитайте. Поміркуйте, якими смисловими, емоційно-експресивними чи функціонально-стилістичними відтінками різняться наведені словосполучення й форми ступенів порівняння прикметників. Уведіть три пари з них у речення.
Красен день — красивий день, срібен дзвін — срібний дзвін, ясен місяць — ясний місяць, славен край — славний край.
444. Прочитайте текст. Визначте стиль мовлення. Розкажіть про особливості вживання повних і коротких форм прикметників у різних стилях мовлення.
Повні форми прикметників з неоднаковою активністю використовуються в усіх стилях мови. З-поміж них найзвичнішими і найчастотнішими є стягнені форми повних прикметників — повністю нормативні і міжстильові. Крім них, у фольклорі, в розмовно-побутовому мовленні і в деяких жанрах художніх текстів широко вживаються й нестягнені форми прикметників: зелений — зеленая — зеленеє — зеленії.
Объяснение:
Объяснение:
-Привіт, як справи? Як проводиш карантин?
-Все добре, на карантині сумую. А в тебе як справи?
-У мене теж все добре, вчора зробив всі завдання на цей тиждень. Взагалі, як на мене, дистанційне навчання круте!
-Так мені теж подобається. Доречі, я напевно теж піду робити завдання. До зустрічі!
- До зустрічі!