.1. М.Стельмах народився: а) 24 травня 1912р.; б) 26 червня 1914р.; в) 28 січня 1915р. 2. На чому катався з прицерковного пагорба Михайлик (за повістю М.Стельмаха „Гуси-лебеді летять”): а) на шматкові жерсті; б) на ослінчику; в) на ночвах. 3. Хто водив Михайлика до церкви (за повістю М.Стельмаха „Гуси-лебеді летять”): а) мама; б) бабуся; в) дідусь. 4.Як звали дядька, з яким жив Климко (за повістю Гр.Тютюнника „Климко”): а) Кирило; б) Богдан; в) Микола. 5. Що подарував Климкові у Слов’янську на базарі незнайомий дядько: а) сіль; б) куртку, в) тапки. 6. Який твір називається автобіографічним? 7. Хто пообіцяв дати Михайликові (за повістю М. Стельмаха „Гуси-лебеді летять”) почитати „Пригоди Тома Сойєра”: а) дядько Себастіян; б) Юхрим Бабенко; в) Митрофаненко. 8. Чого не вмів робити Михайлик (за повістю М.Стельмаха „Гуси-лебеді летять”): а) швидко читати; б) рахувати до тисячі; в) множити числа.9. Гр. Тютюнник народився: а) 6 вересня 1928 р.; б) 5 грудня 1931р.; в) 28 лютого 1932р. 10.Як повернувся Климко додому зі Слов’янська (за повістю Гр.Тютюнника „Климко”): а) пішки; б) на підводі; в) поїздом
напевно на землі немає ні однієї людини, яка б не любила зимових канікул. як правило, це пора різдвяних свят із купою позитивних емоцій. я завжди намагаюся проводити їх у сімейному колі. люблю, коли вдома яскраво миготять святкові вогники, а в гостинній відчувається неповторний аромат щойно прикрашеної ялинки та мандарин.
можна досхочу бавитись в цікаві ігри, або переглядати улюблені фільми. залишається дуже багато часу, аби просто провести його зі своїми рідними. власне це й є найприємнішим моментом.
традиційно, кожного року ми з моїми друзями на різдвяні свята завжди ходимо до новорічної ялинки, щоб порозважатися та подивитися на виставу із головними героями багатьох казок , снігуронькою та дідом морозом.
в цей же час збираються гості, тому у нас вдома завжди можна почути голосний сміх та веселі розмови. на одне з моїх найулюбленіших свят – різдво, збирається вся наша велика родина. святковий стіл переповнений смачними стравами та солодощами, проте частування розпочинається з куті.
після вечері я разом із своїми товаришами, приїжджими братами та сестрами йдемо колядувати. за традицією співати колядки потрібно пізно ввечері, проте моя мама не дозволяє мені цього робити так як окрім себе я повинен подбати і про своїх родичів, які зовсім не знають міста. і хоча нас час обмежений, ми намагаємося відвідати якнайбільше домівок. як правило,
наша компанія не обмежується однією колядкою, у нас їх декілька. співаючи, ми сповіщаємо усіх людей про народження ісуса христа. за це ми отримуємо цукерки, мандарини або ж дрібні гроші.
дівчата цього дня збираються разом, аби поворожити на свого судженого. це вони роблять з розтопленого воску зі свічки, який виливають у воду. подружки ніби там щось бачать, а потім лише голосно сміються.
наступний ранок розпочинається з того, що ми хвалимося перед нашими батьками своїм заробленим скарбом.
різдвяні канікули ще не закінчились, а я вже починаю за ними сумувати. адже цей час можна провести як найвеселіше.