Дуже часто стається так, що людина в реальному житті і в Інтернеті – нібито різна людина. Чому це так? Мабуть, тому, що в Інтернеті кожна особистість відчуває себе більш захищеною і не відчуває необхідності відповідати за свої вчинки. Інтернет – широкий простір, у якому можна собі дозволити все. Я намагаюсь як в Інтернеті, так і в реальному житті бути собою, залишатися людиною.
Я прагну жити не лише віртуальним життям. Я вважаю, що Всесвітня павутина має чимало переваг. Проте світом Інтернету не варто захоплюватись аж занадто. Адже навколо нас вирує життя, яке ми можемо просто пропустити, знаходячись у іншій реальності. Не варто відмовлятись від прогулянок, пікніків, нових знайомств у реальному житті. А головне – слід бути собою у будь-якому вимірі.
-Тарасе Григоровича, добрий день.Вас турбує класний керівник вашого сина ,Андрія.
-О,добрий день ,Тетяно Петріно ,щось сталося?
-Так.Чт знаєте ви ,що ваш син прогулює уроки математики ?
-Що?Прогулює ?
-Так ,саме прогулює.Я турбуюся за нього ,адже в наступному році йому здавати ДПА з цього предмету.
-Тетяно Петріно ,чи можете ви мені назвати дні ,коли він прогулював математику?
-Це було сьогодні ,вчора та у вівторок.
-Добре,дякую .Я сьогодні ввечері з ним поговорю,а завтра прийду до школи .
-Це добре ,але він пропустив багато матеріалу .
-Я візьму завдання від вчителя та буду вирішувати їх з сином .Надалі я буду стежити за його поведінкою .
-Дуже дякую,Тарасе Григоровичу.
-Дякую вам,що повідомили мені.
-До зустрічі .
-Так,до зустрічі