Складений дієслівний присудок Єв реченні оти у мене єдина a.Ніч безмежна і пуста b.Хлопці й вухом не повели c.Твоя весна прийде нехай d.не треба нести мені квітку надії
- Привет, Денис!- О, Настя, я тебя сразу и не узнал! На себе такой яркий наряд!- Это моя рабочая форма, розовая, с алыми оборками! Я как раз иду с работы.- Ты работаешь?- Да, я устроилась подработать на каникулах. Я промоутер.- И в чем заключается твоя работа?- Мы стоим около торгового центра в своих ярких нарядах и раздаем листовки отдела модной одежды. Даем людям в руки листовки и приглашаем их сделать покупки.- И много ты работаешь каждый день?- Нет, мы выходим по три часа в вечернее время. Но ноги устают с непривычки.- Я тоже хочу найти работу на каникулы. У вас еще требуются люди?- Ой, Денис, у нас работают только девочки! Мы ведь представляем отдел мод!- Ну, что ж. Я, может быть, устроюсь подсобным рабочим в мастерской.- А что за мастерская?- Шиномонтаж.- Удачи тебе в работе, Денис!- И тебе удачи, Настенька!
У 1840р. Тарас Шевченко надрукував поетичну збірку «Кобзар». А восени був удостоєний срібної медалі другого ступеня Академії за картину «Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці». Наступного року вийшла окремою книжкою поема «Гайдамаки». У 1843—1845 pp. поет відвідав Україну. За кілька місяців він устиг побувати в багатьох місцях Київщини, Чернігівщини та Катеринославщини (тепер Дніпропетровська область). Підчас мандрів поет гостював у ліберально настроєних панів. Але найбільше його вразили побачені картини злиденного життя кріпаків, їхнє безправне становище. Побував Тарас і на місці розташування славної Запорозької Січі. У рідному селі Шевченко побачився з братами й сестрами, застав ще живого діда, намалював його, а також свою хату. У 1837р. Тарас Шевченко написав поему «Причинна», а 22 квітня 1838 р. спільними зусиллями згаданих митців Шевченко був викуплений з кріпацтва. Цього ж року він став вільним слухачем Академії мистецтв, а згодом одним з найулюбленіших учнів видатного російського художника Брюллова. Юнак поглинав книги з мистецтва, всесвітньої історії^ слухав лекції з анатомії, фізіології, зоології, часто бував у театрах і музеях. У 1845р. поет повернувся до Петербурга, завершив навчання в Академії, видав на власні кошти «Живописну Україну» — серію картин, де відображено історичні місця України, її побут і природу. Написав п'ять поем: «Кавказ», «Єретик», «Великий льох», «Наймичка», «І мертвим, і живим...» та всесвітньо відомий «Заповіт»: У 1846р. Тарас Шевченко вирушив до України з метою там оселитися, знайшов роботу в Київській археографічній комісії та почав змальовувати й описувати історичні пам'ятки по всій Україні. Цього ж року в Києві поет познайомився з викладачем історії Київського університету, в майбутньому — видатним уче-ним-істориком, письменником та публіцистом М. Костомаровим, який загітував Шевченка вступити до таємної політичної організації — Кирило-Мефодіївського братства, яке поширювало ідеї слов'янського єднання, маючи за мету утворення федерації вільних слов'янських народів. Основний програмний документ організації — «Книга буття українського народу», написана Костомаровим. У ньому читаємо, що недалеко вже той час, коли в Україні всі люди будуть «вільні і рівні, і не мала б Україна над собою ні царя, ні пана, опріч Бога Єдиного, і, дивлячись на Україну, так би зробилось і в Польщі, і в інших слов'янських краях». У цій же книзі гостро затавровано Петра І та Катерину II, названо їх катами за те, що вони позбавили Україну волі.
