Выращивайте колдрекс, форлакс и упсу.docгармала обыкновенная.pdfгвоздики.pdfгеном растений - 1988 сытник.djvuгерани.pdfгимн крапиве.mhtгипертония. лучшие рецепты народной медицины от а до я кузин.fb2глинолечение.docголодание в лечебных целях 2007 малахов г.п.pdfголубика.docгомеопатия классическая энциклопедия домашней медицины сокр. изд. лори.djvuгорец змеиный.pdfгорец змеиный_.pdfгорец почечуйный_.pdfгорчица полевая (сурепка).docгорчица.chmгорький вкус полыни.docгорько.mhtгосты на лекарственное растительное сырье.djvuгрибы ссср.djvuгрудной чай.docгруздь настоящий.pdfгруздь настоящий_.pdfгруша обыкновенная.pdfгрыжник гладкий - н.pdfдевясил высокий - i.pdfдевясил высокий_.pdfдействующий травник южной сибири
Образність мови. Не можна розмовляти з аудиторією тільки мовою абстрактних понять, узагальнень, законів, висновків, мовою цифр. Оратор має зацікавити, захопити слухачів ідеями, які він розкриває. І тут образність викладу необхідна. М. Горький зазначав, що мова повинна бути не тільки ясною, простою, правильною, чистою, а й яскравою. Зобразити яскраву, образну картину перед слухачами — залишити вражаючий відбиток у їх свідомості, схвилювати їх. Образ — це чудова форма ораторського мистецтва. Вона завжди використовувалась у промовах ораторів з трибуни суду. У справі Віри Засулич, яка обвинувачувалась у замаху на вбивство петербурзького градоначальника генерала Трепова, викликаного беззаконним розпорядженням останнього висікти різками політичного ув’язненого Боголюбова, її захисник П.А. Александров образно змалював картину застосування в Росії різок: “Різка панувала скрізь: у школі, на мирському сході, вона була неодмінною приналежністю на конюшні поміщика, потім у казармах, у поліцейському управлінні. У зведеннях наших кримінальних, цивільних і військових законів різка мережила всі сторінки. Вона складала якийсь легкий мелодійний передзвін у загальному гучноголосому стугоні нагая, кия і шпіцрутенів”. Образність головним чином досягається за до тропів і стилістичних фігур. Троп (грец. tropos — зворот) — вживання слова або вислову у переносному, образному значенні. В основі тропа — зіставлення двох явищ, предметів, які близькі один одному за будь-якими ознаками. Народна мудрість говорить: “Без солодкого не відчуєш гіркого, без потворного не будеш мати уявлення про прекрасне”. Існують такі види тропів: порівняння, епітет, метафора, алегорія, іронія, гіпербола, уособлення тощо. Порівняння. Це — зіставлення одного предмета з іншим з метою більш яскравої й наочної характеристики одного з них. Наприклад, говорячи про необхідність удосконалення всієї системи освіти і про те, як важливо молодих людей навчити творчо мислити, підготувати їх до життя, можна навести образне висловлювання, яке використовує порівняння: “Ще стародавці говорили, що учень — це не посудина, яку необхідно наповнити, а факел, який необхідно запалити”
