Окремо пишуться:
1. Усі частки, які творять форми слів або надають різних смислових, модальних та емоційно-експресивних відтінків:
а) частки хай, нехай, за до яких творяться форми наказового нехай заспіває, хай не розбудить;
б) частка би(б), за до якої утворюється форма умовного дієслів: спочив би, прийшла б;
в) частка же(ж), яка відіграє підсилювано-видільну роль: знайшов же;
г) частки то, це, які у складі речення мають значення вка-зівності: Мова й історія — то ж єдине ціле, один кровообіг, тож і відроджувати їх маємо одночасно
. Частка що у сполученнях дарма що, тільки що, хіба що, що ж до. .
3. Частка то в експресивних сполучниках що то за, що то, чи то, які виконують функції підсилювальних часток.
Через дефіс пишуться:
1. Частка бо, но, то, от, таки, коли вони виділяють значення окремої о слова: пиши-бо, якось-то, як-то, дістав-таки.
Примітки: 1. Якщо між часткою та словом, до якого вона приєднується, стоїть інша частка, всі три слова пишуться окремо: хто б то, скільки ж то.
2. Якщо частка таки стоїть перед словом, до якого відноситься, вона пишеться окремо: таки намалював, таки зрозумів.
2. Частки будь-, небудь-, казна-, хтозна-, бозна- в складі займенників та прислівників: будь-хто, який-небудь, казна-який, хтозна-скільки.
Примітка. Якщо між часткою і займенником стоїть прийменник, то всі три слова пишуться окремо: казна в чому, будь із ким.
Разом пишуться:
1. Частки аби-, де-, чи-, що-, як-, -ся(-сь) у складі будь-якої частини мови: абиколи, абихто, деякі, декуди, чимало, щодня, якнайбільше, колись, будуватися(сь), кудись.
Якщо між часткою і займенником є прийменник, то всі слова пишуться окремо: аби з ким, де на якому, ні з якими.
2. Частки би(б), же(ж), то у складі інших часток і сполучників: немовбито, тобто, якби, мовби.
СЛОВО НАДІЯ 6 ЗВУКІВ 5 БУКВ 2СКЛАДИ СЛОВО КЛЮЄ 5ЗВУКІВ 4БУКВИ 2 СКЛАДИ
Життєвий шлях людини поділяють на чотири періоди: дитинство, юність, зрілість і старість. Та найщасливішими, найрадіснішими все ж таки є спогади про дитячі роки. Пізніше ми вчимося у середній і старшій школі, у якій дуже цікаво.
Про перші наші несміливі кроки, перші слова, нам розповідають наші батьки. Потім з'являються перші друзі... Згодом - дитячий садочок, де все таке цікаве і чудове.
Та настає момент, коли ми стаємо школярами. Перший раз у перший класс в ЗОШ №2 ! Чудова мить, щасливі посмішки, і поряд наша перша вчителька. Нам дуже-дуже пощастило, що першою нашою вчителькою стала саме Грищук Олена Борисівна. Тоді , в 2001 році, саме вона завела малих і несміливих дітлахів у клас, посадила за парти та провела перший в нашому житті урок, на якому ми святкували День народження 1-А класу. Які ж ми були смішні: перші наші карлючки, які ми гордовито називали буквами, перші прочитані несміливим голосом склади.. Та все це ми здолали під чітким керівництвом нашої вчительки. Вона дійсно стала нашою другою мамою. Саме до неї ми прибігали, щоб поділитись своїми першими досягненнями, чи отримати підтримку при перших невдачах.
Але минули ці щасливі дитячі роки і ми пішли у середню школу, де у нас появилася третя мама – це Місюра Марія Євстафіївна! Ми ще зовсім маленькі, до кінця не розуміли куди попали,що робити, але вона нам допомагала. З роками ми дорослішали, мужніли, переборювали труднощі ,мали певні досягнення у навчанні та творчості. І всюди ми разом - наша дружня сім’я!
Ось і пройшли роки навчання у середній школі і ми здали перші екзамени у своєму житті! Багато учнів пішли в училища, коледжі, а інші продовжили своє навчання у старшій школі.Навчаючись, ми почали задумуватись про майбутнє, закохуватись, розчаровуватись…
На даний час я уже закінчую 11 клас. Сумно йти, розлучатись з друзями, вчителями, безтурботним життям. У мене багато позитивних спогадів про шкільні роки і це чудово! Надіюсь, наша дружба, яка зміцнилась у старших класах, залишиться і надалі. І на зустрічі випускників буду рада бачити всіх колишніх однокласників і вчителів!
Скоро пролунає останній дзвоник. Хай буде він у кожному серці радісним, додасть віри в свої сили і щасливий завтрашній день.