Объяснение:
В університеті мені подобається навчатися. Там студентів, хоч греблю гати. Звісно, бувають викладачі без душі, а є такі, що комар носа не підточить. У мою ахілесову п'яту поцілив викладач з історії України і економики . Мене кидало і в жар і в піт, але якось я склав іспит на хорошу оцінку, а точніще на 5 балів . не потрібно усе брати близько до серця, а спокійно, виважено оцінювати ситуацію. На іспитах аж земля горить під ногами. Часом о третій ночі мені надають на горіхи мої співмешканці. Але ж дружба - то святе. Я сушив голову п'ять років день у день. Результат очевидний. Я отримав диплом магістра і золоту медаль, і знайшов оту золоту середину у своєму житті. Зараз убив два зайці: працюю офіційно на роботі і підробляю репетитором по економіки .
Тире слід поставити між частинами безсполучникового складного речення
З усього відчувала - сьогодні має статися щось важливе.
Тире слід поставити між частинами безсполучникового складного речення
Так вже склалось - все життя плямисте.
Двокрапку слід поставити між частинами безсполучникового складного речення
Вся природа радіє сонцю: сміються поля, дзвенять у повітрі бджоли, птахи розспівалися в діброві.
Складним з різними типами синтаксичного зв'язку
Коли осінь вмирає на сивому-сизому вітрі, ми старієм на рік, і немає на долю управи.
Безсполучниковим є речення
Місяць на небі, зіроньки сяють, тихо по морю човен пливе.
Двокрапку слід поставити між частинами безсполучникового складного речення
Бери до серця і затям : душа творця не переквітне.
Складним з різними типами синтаксичного зв'язку (сполучниковим безсполучниковим) є речення.
Багряний вітер догорів, і попіл падає на місто, переливається намисто понаддніпрянських ліхтарів.
Кому слід поставити між частинами безсполучникового складного речення
Відбились зорі у воді летять до хмар тумани.
Безсполучниковим є речення
Будеш сіяти з сумом - вродить печаль.
Порівняльні звороти на письмі виділяються комами, а в усному мовленні - паузами.
Зацвiла в долинi червона калина, нiби засмiялась дiвчина-дитина.
Ліс трепетав, тривожився, як велика, стомлена людина.
Наче зачарований, дивився Василько на вогонь, дивився не кліпаючи.
Кострубатi й присадкуватi верби мiцно чiплялися оголеним корiнням за землю, немов хижий птах загнав пазурi у здобич.
Объяснение: