У сонячний вересневий день прохолодний вітерець злегка колише гнучкі гілки дерев. Від нього зовсім не холодно, лише трохи свіжо. Колишуться на вітрі головки квітучих айстр і хризантем, тонкі гнучкі гілки беріз і верб, скріплять сухі старі акації.
В жовтні осінній вітер стає холодним і пронизливим. Він пробирається до нас під одяг і б’є в обличчя. У вітряну погоду на вулиці незатишно, хочеться швидше опинитися вдома. Вітер зриває пожовкле листя з дерев і ганяє над землею цілі хороводи.
Іноді осінній вітер розганяє низькі сірі хмари, і нам видно блакитне небо та ясне сонечко. А інколи він жене по небу білі хмари, схожі на фігури тварин. Осінній вітер відносить геть зграї перелітних птахів і літнє тепло.
Олена просить щоб батьки купили їй телефрна. На це батьки відповіли:
Твої досягнення у навчанні не дуже позитивні.
І як це впливає на покупку телефону.
Ми боїмося що ти гірше навчатимешся якщо будеш мати телефон.
З чого ви це взяли.
Ну ти будеш сидіти в телефоні замість того щоб надолужувати незрозумілі тобі предмети.
Я буду вчитися старанно.
Ми ще побачимо.
Та ну. У всіх є телефони ну хоча б на свято подаруйте.
Ні.
Будьласочка бульласочка.
От якщо у кінці року ти будеш відмінницею. То телефон буде твій.
. Ну добре. Я згодна на такі умови.