Багато років тому, ще в дитсадку, я вперше почула.чарівні звуки фортепіано. А згодом музика дедалі глибше входила в моє життя. У нашій родині немає музикант»-професіоналів, але всі дуже люблять співати. З шести років я почала відвідувати музичну школу. Можу сказати, що я щаслива, бо своє життя пов’язала з цим різновидом мистецтва. Мені здається, що нема у світі людини, яка байдуже ставилася б до музики, адже в ній втілено все прекрасне, світле, добре і вічне. Музика завжди з людьми - і в радості, і в горі. Мій улюблений композитор - Бетховен. Саме в його творчості класична музика досягла своєї вершини. Вишукана мелодія «Елізі» передає його радість і смуток від непо-діленого палкого кохання до Терези Мальфатті, яка так і не оцінила почуття видатного композитора. Ця мелодія заворожує, примушує замислитися над життям і його швидкоплинністю. Мені імпонує, що ні хвороби, ні злидні, ні самотність не змогли зламати волі і мужності цієї людини. Вже будучи тяжко хворим, він виношує величні задуми своїх останніх творів.
Особливі почуття в мене виникають, коли чую полонез польського композитора ОгінськоТо «Прощання з батьківщиною». Вій начебто торкається якихось незнаних мені струн душі. Перед моїми очима постає образ композитора - вигнанця з рідної землі. Я бачу його сумні очі, руки з тонкими музикальними пальцями, що творили цю чарівну мелодію, в якій - нестерпний біль розлуки з батьківщиною, безмежна любов до рідного краю. Також люблю слухати вальси Шопена. Поляк за походженням, він палко любив свою батьківщину, але все життя аж до самої смерті повинен був провести на чужині У його творах звучить сум за рідною землею, за батьківським домом, біль від неможливості повернутись у місця свого дитинства.
А вальси Шопена зачаровують своєю мелодійністю та гармонійністю. Особливо мені приємно слухати «Вальс до-дієз мінор», від якого віє легкістю, вишуканістю. До вподоби мені і сучасна естрадна музика. Українські співаки посідають дедалі помітніше місце в музичному житті молодої України. Я люблю слухати мелодійну Таїсію Повалій, вишукану Ірину Білик, палкого Олександра Пономарьова. Проте класична серйозна музика, народна пісня зворушують мене більше, заспокоюють, пробуджують почуття прекрасного, дарують хвилюючі душевні переживання.-Класичну музику сприймаю як щось дуже високе, іноді загадкове і незбагненне, але таке прекрасне.
Незбагненна влада музики над людиною. Вона примушує радіти й плакати, може до пережити горе, зняти душевний стрес, вилікувати сердечні рани.
Музика - стародавній вид мистецтва, здатний об'єднувати людей, і в цьому її найбільша сила. Різні за характерами, звичками, поглядами на життя, національністю, пристрастями, моральними принципами люди в концертному залі, затамувавши подих, однаково схвильовано й благоговійно завмирають під зливою дивовижних, чаруючих звуків. І вже на другий план відходять життєві негаразди й турботи, залишається тільки влада мистецтва, яке очищає душу від усього несуттєвого, мізерного, буденного, підносить нас до висот розуміння смислу життя.
Я люблю музику, особливо духовну. Слухаючи її, розумієш, що тільки Боже благословення могло до композиторові створити таку красу, таку досконалість поєднання звуків, таку чистоту й гармонію.
Здається, розкривається церковна баня і з блакиті небесної ллється на людей Божа благодать. І злітають в небо голуби, і лагідне сонце пестить своїм промінням землю, і лунають десь у височині кришталеві дзвони.
Музика Максима Березовського... Від неї світлішає похмурий день, зникає втома, з'являється бажання творити добро, прощати зло, любити людей і весь цей незбагненно прекрасний у своїй гармонії світ...
Багато видів мистецтва існує в ньому, кожен з них - джерело естетичної насолоди. Але музика - це завжди зустріч з радістю польоту, з можливістю мріяти й сподіватися на здійснення своїх сподівань.