Улітку багато людей задіяні у праці на полі. Хто догляда овочі, хто косить траву, а хто вже збира перші врожаї. Відпочиваючи за містом, я часто гала за такими працьовитими людьми і мені дуже подобалась їх старанність. Наприклад, ви можете запитати: "Що може зацікавити у праці звичайного косаря?". Та чи знаєте ви - наскільки, це клопітка робота? Тільки но сонце починає сходити на небі, а косар вже прямує на своє поле. Спочатку він обходить і обдивляється траву, вибирає з неї гілля, що можє заважати і починає точити косу. До роботи він приступа завзято і починає прокошувати невеликі рядки один за одним відкидаючи траву в один бік. Під час замаху косар стоїть прямо і опирається на одну ногу. Працює довго, майже до обіду, без перепочинку, а опісля знову береться за діло з тією самою енергією. Я дуже поважаю таких людей, за їх силу і характер.
коли задзвонив телефон і Аня запросила мене на день народження наступного дня, я дуже зраділа. але було вже пізно і я вирішила придбати подарунок завтра з ранку. я прокинулась рано і одразу пішла на пошуки найкращих квітів. це виявилось не так легко, як уявлялось. красивих букетів було багато, але у мене не було стільки грошей, а ще потрібно було купити цукерки і якийсь маленький подаруночок, щоб він був справді від щирого серця. доки я вирішила ці питання, я зрозуміла, що дуже запізнююсь. я поспішала, як тільки могла, але по при всі зусиилля прийшла тільки в той час, як всі гості вже сиділи за столом. мені було дуже соромно за непунктуальність, але Аня щиро вибачила мені і з радістю прийняла мої вітання і подарунок. особливо вона подякувала за чарівний букет, що так їй сподобався. ми дуже добре провели час.