М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Мія111
Мія111
09.07.2020 07:35 •  Українська мова

Письмовий контрольний переказ тексту-роздуму дискусійного характеру публіцистичного стилю

7 клас

Яка людина є інтелігентною?

Людина мусить бути інтелігентною! Інтелігентність потрібна за будь-яких обставин. Вона потрібна і тим, хто вас оточує…

Дехто вважає, що інтелігентна людина – це людина начитана, високоосвічена, людина, яка багато подорожує, знає кілька мов.

Проте можна все це мати і не бути інтелігентом, а можна нічого цього не мати і бути все-таке внутрішньо інтелігентною людиною. Позбавте справді інтелігентну людину пам’яті. Хай вона забуде все на світі, не знатиме класиків літератури, не пам’ятатиме найкращих творів мистецтва, але якщо вона зможе пройнятися красою природи, зрозуміти характер й індивідуальність кожної людини, до й не проявити брутальності, байдужості, зловтіхи, заздрості й гідно оцінити її – ось це і буде істинний інтелігент.

Інтелігент виявляється в тисячі й тисячі дрібниць: в умінні чемно сперечатися, скромно поводитися за столом, в умінні непомітно до ншому, берегти природу, не смітити навколо себе, не смітити недокурками чи лайкою…

Інтелігентність – це здатність до розуміння, до сприйняття, це терпиме ставлення до світу й людей. Її потрібно в собі розвивати, тренувати, тренувати щиросердечні сили, як тренують фізичні. А тренування можливе й необхідне за будь-яких умов.

Отже, інтелігентність не тільки в знаннях.

( За Д.Лихачовим )
Потрібен План (3-4) і Переказ
ів

👇
Открыть все ответы
Ответ:
konkina
konkina
09.07.2020

Основні вимоги до мовлення:

1) змістовність (потрібно продумувати текст і основну думку висловлювання; розкривати їх повно; говорити й писати лише те, що добре відомо; не говорити й не писати зайвого);

2) правильність і чистота (дотримуватися норм літературної мови);

3) точність (добирати слова, які найточніше передають зміст висловлювання);

4) логічність і послідовність;

5) багатство (використовувати різноманітні мовні засоби, уникати невиправданих повторів, однотипних конструкцій речень);

6) доречність (ураховувати, кому адресовано висловлювання, як воно буде сприйняте за певних обставин);

7) виразність і образність (бути оригінальним у висловлюванні і вміти впливати на співрозмовника).

(это конечно не диалог,но основные требования здесь есть)

4,7(30 оценок)
Ответ:
galihanowa2015
galihanowa2015
09.07.2020
Не давно я прочитав комедію Тараса Григоровича Шевченка “Сон” “У всякого своя доля”. У цому творі я хочу поділитися з вами о моїх враження отриманих після прочитання цієї комедії.
Перше що вразило мене-це епіграф поеми, в якому автор розкриває головну ідею твору: довести до читача правду про країну зла та насильства. На самому початку автор іронічно змальовує людей, які населяли країну і розповідає про їхню працю в таких рядках: “той мурує-той руйнує”. Сюжет поеми складається з 3-х картин в яких автор по черзі описує Україну, Сибір та столицю Російської імперії Санкт-Петербург. В першій картині автор дуже вдало змальовує рідні пейзажі та схід сонця в безтурботних тонах. Але раптом як грім серед ясного неба автор придивляється та баче: як під тином лежить опухла від голоду дитина, що не все так гарно на рідній земл,і що люди потерпають від експлуатації на панщині, мруть від голоду, тяжких хвороб. Ось що вражає в цій картині вдало змальований поетом пейзаж та страшні муки рідного народу на його красивій землі.
Друга картина-це політ над вічною мерзлотою Сибіром. Тут автор також доносить до читача пейзаж, але зимовий. Далі герой комедії чує, як затріщали кайдани і як тяжко людям у неволі. Тут герой бачить не тільки злочинців, але й на думку автора, чесних і справедливих людей, одним словом цвіт нації. Ця картина ще страшніша за попередню, бо тут герой зрозумів до чого дійшов уряд зібравши всіх неугодних у тісній могилі. Далі герой ставить запитання: а за що народ терпить такі муки, і обвинувачує в цьому царя. Далі автор рішуче закликає боротися проти царату. Ось чим вразила мене ця частина, рішучістю автора та його закликами боротьби проти гнобителів.
Третя картина, як і попередні починаються з пейзажу, але на цей раз вже міського. Автор описує російські міста. Коли герой потрапляє в столицю імперії то зустрічає свого земляка дрібного чиновника, який своєї рідної мови відцурався та чужої не навчився. Тут автор називає цього чоловіка мерзенним каламарем і описує його, як втратившого національну свідомість та гідність. Потім герой потрапляє до палацу царя і викрикує: “Ось де рай!”. Потім автор вдало змальовує панів, називаючи їх пикатими. Пузатими. Потім автор описує царське подружжя застосовуючи при цьому різні художні засоби. І вкінці автор доходить висновку що цар це не цар без тюрми народів-Сибіру, без своєї челяді, та чиновників. Ця частина дуже вражає сатиричними описами царату та чиновників.
Ця сатирична поема дуже вдало поєднала в собі опис страждань простого народу, який не прокладаючи сил тяжко працює на своїй землі і водночас вмирає з голоду, та райське життя панів, які живуть собі безтурботно в розкоші та достатку.
4,7(67 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ