Чи доводилося вам бачити справжнє життя на селянському обійсті? Воно дуже відрізняється від життя середньостатистичного міщанина. В селі все по-іншому: від режиму дня до звичаїв.
Як правило, в кожному господарстві не обійтися без худоби. Мені доводилося жити в звичайній хатині свого дідуся, який розводив курей та качок. Кожного ранку я прокидався та ігав, як квочка вела кудись своїх курчат, та як тривожно вони цвірінькали, коли віддалялися від матусі. Я бігав по зеленій траві та лежав під веселим сонечком. Ниви у червні - це щось дивовижне. Я виходив на подвір'я та дивився за качкою з каченятами. Вони п'ють дуже цікавим . На ганку завжди відпочивали три жовті клубочки - це були кошенята.
Так і проходила моя "перерва". Сподіваюся, в майбутньому я зможу її повторити.
Вірний Петрів кінь Буланко мчав по високій траві. З-під його копит, розправивши рожеві й зелені прозорі крильця, бризкали на всі боки коники. Комах зносило вітерцем, і вони розсіювались далеко довкола. Кілька разів з-під самих копит мов хто викидав здоровенних зайців. Не раз із густої трави сторчма злітали розпасені куріпки.
Ребро пагорба високо знеслося вгору, і перед вершником відкрилася поросла деревами долина. Петро спрямував Буланка пологим схилом праворуч. Хоч кінь мчав по траві, було видно, що під ним широка справжня стежка.
Стустившись з пагорба, Петро пустив вірного Буланка тихою ходою. Може, кроків зо двісті протюпав кінь, тоді заіржав. Десь за зворотом відповіли слабким переривчастим іржанням. Петро підняв лук і почав напинати тятиву.
Ось крутий зворот стежки. Межи кущів тьопає кінь половий. Голову опустив, порваний повід волочиться. Кульбака на коні скособочилась у правий бік, з неї стирчить дві стріли.
То ж Степанів Лиско! Не дався татарам! Бродить степом, сумує за загиблим господарем...
Підігнавши Буланка до охлялого коня, Петро зістрибнув. Погладжуючи замордованого Лиска, вийняв з його загноєних губ вудила. Розстібнув підпругу, зняв сідло, повиймав татарські стріли.
Петро повів обох коней на дзюркотіння води. Напоївши їх у струмку, заходився коло бідного Лиска. Почав гострими паличками чистити рани. Кінь дрібно тремтів. Ран було чимало. Всі від стріл. Маю надію, що написала правильно, але не впевнена(
Г Луки гори пишні сади усе зелене й принишкле.