1. Тире між підметом і присудком потрібно поставити в усіх реченнях, ОКРІМ А Людська душа то тихе море сліз... (Л. Костенко ). Б Меценатство давня традиція в Україні (I. Малишевський).В Людина залишає по собі пам'ять (Д. Лихачов). Г Любов це насамперед відповідальність (В. Сухомлинський). 2. Комами потрібно відокремити вставне слово в реченні А У системі виховання він звичайно нічого не тямить (Гр. Тютюн- ник). Б Виганяти треба насамперед ганебні факти з життя (М. Рильський). В Канапа мала мовбито штучний вигляд з тою дерев' яною спинкою (Олена Пчілка). г ой жаль мені, ой жаль мені тої дівчиноньки (Нар. творчіеть). 3. Пунктуаційну помилку допущено в реченні А н спека дня, ні бурі, ні морози-ніщо не вб'е любов мою живу (В. Сосюра). Б Усе його цікавило, а саме: дорога, ліс, окопи під лісом (Ю. Зба- нацький ). В Усе здавалося прекрасним вітер, хвилі і сонце над нами (1. Савич ). Г Та всі голоси: і зяблика, і вівсянки, і зеленушки, і навіть одуда заглушало кування зозулі (О. Дон ченко).
Скласти листа до близької людини із звертаннями та вставними словами пропоную так:
Бабусю, пише тобі твоя улюблена онука Ганнуся. Як ти себе почуваєш? Як справи? Як там мій дідусь? Бабуню, щиро вірю, що у вас все чудово. Сподіваюсь, ми скоро побачимось. Певна річ, я б із задоволенням залишилась у вас погостювати на літо.
Бабусю, я закінчила рік відмінницею. Нарешті, я вільна від навчання. Тепер я мрію лише про подорожі та побаченні із близькими людьми. Бабуню, передавай привіт діду та сусіду Іллі. Чекаємо на зустріч!
З любов'ю,
Ганнуся.
Звертання: бабусю, бабуню.
Вставні слова: сподіваюсь, певна річ, нарешті.