ответ:«Не чуєш, як літо пішло нашим городом?» — дивується мати. «Ні»,- кажу я з жалем, але враз уявляю собі, як десь неподалік у квітчастій, кинутій на плечі хустці широко бреде туманом літо. І од мене зразу відлітає сон.«Ось ходімо подивимось хоч на його сліди,- так само таємниче говорить мати.- Сьогодні літечко торкнулось руками до ягід, і вони почали паленіти». І ми виходимо з оселі, мати посміхаючись, а я позіхаючи.
З давніх-давен українці є християнами. ще у 988 році Володимир Великий охрестив Київська Русь . з того часу наш народ проповідує християнство. минали роки, століття, та українці не зраджували своєї віри. Прикладом цього слугує Запорізька Січ. за волю, за мир, за країну, за віру козаки боролися до останньої краплі крові. у польових умовах, як відомо, важко збудувати церкву та проводити служби. Та це не зупиняло козаків. на підконтрольних територіях бійці будували маленькі каплички,церкви, в яких вони могли молитися та побути наодинці з собою. Іноді головними наставниками народу і воїнів були священики, що попри тяжкий час підтримували людей, вселяли надію в їхні серця. Віра- це те, що об*єднує людей з різними поглядами на життя, думками, характерами. Саме єдність в ці складні для україни часи до здобути перемогу.
1. Омило чистою росою кущ - односкладне безособове, присудок омило, підмета-виконавця дії нема, омило ким,чим - росою, омило кого,що - кущ - додатки 2. Замело село сміхом-жартом - односкладне безособове, так само, як в попередньому. Замело кого, що село - додаток. Замели село сміхом-жартом - односкладне неозначено-особове(виконавець дії невідомий). Замела село сміхом-жартом - односкладне означено-особове 3. Зайвих слів не хочеться - односкладне безособове, та Зайвих не хочем слів - односкладне означено-особове 4. Так гарно пахло печеною картоплею - односкладне безособове, картоплею - додаток. Пахне картоплею - так само. 5. Мені не засиналося - односкладне безособове. Друга частина цього речення у вас просто неповне речення з випущеним підметом "Я", який вгадується з попередньої частини (Я не міг заснути, (я) довго не міг заснути)
ответ:«Не чуєш, як літо пішло нашим городом?» — дивується мати. «Ні»,- кажу я з жалем, але враз уявляю собі, як десь неподалік у квітчастій, кинутій на плечі хустці широко бреде туманом літо. І од мене зразу відлітає сон.«Ось ходімо подивимось хоч на його сліди,- так само таємниче говорить мати.- Сьогодні літечко торкнулось руками до ягід, і вони почали паленіти». І ми виходимо з оселі, мати посміхаючись, а я позіхаючи.
Подробнее - на -
Объяснение: