Закінчувалися суворі морози, на всьому відчувався подих весни. У лісі вже розтанули останні острівці снігу. Під весняними променями сонця запарувала земля. Сонячні зайчики заграли на галявині, вони наче хочуть розповісти всьому живому в лісі, що час прокидатися.
Цінна окраса наших лісів і дібров — конвалія. її ніжні пахучі дзвіночки втілюють у собі радощі весни. Вона є однією з улюблених ранніх квітів. А скільки казок, легенд, повір'їв та міфів складено про цю чарівну квітку!
А онде між деревами під першим сонячним промінчиками з'явилися проліски. Вони були зовсім маленькі і тендітні. Вперто і наполегливо пробивали вони товстий килим торішнього листя. Ніжні блакиті пелюстки, наче усміхаючись, тягнулись до сонечка. Від їхньої блакиті в лісі затишно і тепло. Квіти були такі ніжні, що навіть шкода було їх зривати
Нарешті прийшла золота осінь.Скільки ж всього їй потрібно зробити!Урожай не чекає, потрібно і листочки перефарбувати, і земельку на зиму напувати дощами.3 місяці-молодці допомагають їй. Вересень дітей у школу проводжає, та перший урожай дарує.Картопля, огірки, помідори, цибуля-дари осені та її брата вересня. Жовтень місяць розфарбовує все-все навколо, погляньмо, ось трава вже пожовтіла, листочки стали яскраво жовтими, червоними, помаранчевими.Краса навколо-жовтень постарався. А листопад вже постарався, листочки з дерев познімав, щоб навесні виросли кращі, зелененькі. Останню роботу доробляє перед зимовими морозами, готує все навколо до холоду довгого. Ось так господарює осінь чарівна господарка з 3 місяцями, помічниками її!
Закінчувалися суворі морози, на всьому відчувався подих весни. У лісі вже розтанули останні острівці снігу. Під весняними променями сонця запарувала земля. Сонячні зайчики заграли на галявині, вони наче хочуть розповісти всьому живому в лісі, що час прокидатися.
Цінна окраса наших лісів і дібров — конвалія. її ніжні пахучі дзвіночки втілюють у собі радощі весни. Вона є однією з улюблених ранніх квітів. А скільки казок, легенд, повір'їв та міфів складено про цю чарівну квітку!
А онде між деревами під першим сонячним промінчиками з'явилися проліски. Вони були зовсім маленькі і тендітні. Вперто і наполегливо пробивали вони товстий килим торішнього листя. Ніжні блакиті пелюстки, наче усміхаючись, тягнулись до сонечка. Від їхньої блакиті в лісі затишно і тепло. Квіти були такі ніжні, що навіть шкода було їх зривати