Тую Русалку, що покохав я змалку, бо водяній царівні нема на світі рівні!
Краще для Русалки сидіти край рибалки, глядіти неборака від сома та від рака, щоб не відгризли чуба.
Мавка сплітає довге віття на березі, сідає в нього і гойдається тихо, мов у колисці.
Верба?.. Та що ж в їй добре зимувати, а літом... бач, вона така суха, і все рипить, все згадує про зиму...
З гущавини лісу вилітає Перелесник - гарний хлопець у червоній одежі, з червонястим, буйно розвіяним, як вітер, волоссям, з чорними бровами, з блискучими очима.
Пропоную виписати 5 таких речень з художньої літератури з прислівниками: 1. В Путивлі граді вранці-рано сумує, плаче Ярославна. ("Слово про похід Ігоря") 2. Уже півгодини за стрункою дівчиною невідступно йде людина. (М. Коцюбинський "Дорогою ціною") 3. Два вікна, що виходять на веранду, тьмяно світяться. (М. Коцюбинський "Дорогою ціною") 4. Зовсім самостійно стоять вони, розділені нивами. (О. Кобилянська "Земля") 5. Самітно і гордо глядять на збіжжя, що хвилюють навкруги них.(О. Кобилянська "Земля")
Тую Русалку,
що покохав я змалку,
бо водяній царівні
нема на світі рівні!
Краще для Русалки
сидіти край рибалки,
глядіти неборака
від сома та від рака,
щоб не відгризли чуба.
Мавка сплітає довге віття на березі, сідає в нього і гойдається тихо, мов у колисці.
Верба?.. Та що ж в їй добре зимувати,
а літом... бач, вона така суха,
і все рипить, все згадує про зиму...
З гущавини лісу вилітає Перелесник - гарний хлопець у червоній одежі, з червонястим, буйно розвіяним, як вітер, волоссям, з чорними бровами, з блискучими очима.