Хто я? Сижу я і питаю,
Тихо до себе промовляю,
Хоч відповіді сам не знаю
Та все ж в думках її шукаю.
То хто ж я, хто?
Ніхто? Можливо...
Я пустота? Чи що...
Скажи но.
Чи вартий я хоча б піщинки,
Найменшої в світі пилинки,
Чи, може, мов води краплинки,
Що не живуть довше хвилинки?
Та ні, я просто унікал,
Величних армій генерал,
Я все, я Бог, я ідеал,
Я всесвіт, космос і астрал.
Та ні... Хіба я так вважаю?
Я просто все це уявляю.
Я не ніхто, я відчуваю,
Я є не Бог - я точно знаю.
Я лиш проста собі людина,
Така нікчемна я тварина
Чи возвеличена причина...
Багатогранна я картина...
Igro У мене є бабуся. Її звуть Ніна Павлівна. Коли я була ще зовсім маленькою, вона часто залишалася зі мною. $&$&$. Бабуся ніколи не сидить на місці. То вона щось в'яже, то готує їсти, щось пере або складає іграшки, якими я вже не граюся, при цьому її руки все роблять так швидко і так вправно, що здається, їй це зовсім не важко. $&$&$&. Бабусечка дуже любить заплітати мені коси, робити різні зачіски, і її теплі м'які руки дбайливо гладять мене по волоссю. $&$&$&. Мені спокійно і затишно, тому що поруч - моя улюблена бабуся. Я думаю, що в неї золоті руки, бо вона вміє все
Сім’я — це найближчі та найулюбленіші люди, це наш будинок, де нас завжди чекають з нетерпінням.
Сім’я відіграє в житті кожної людини, на мою думку, найважливішу роль. З самого народження нас оточують найрідніші люди — мама й тато. Вони нас вчать всьому: ходити, говорити, думати. Вони годують нас, одягають, піклуються про наше здоров’я. Вчать бути добрими, чемними, виховують нас.
У родині мають бути довірчі відносини. При цьому всі один одного люблять, поважають, розуміють і завжди готові до що б не сталося. Але, на жаль, не всі сім’ї такі. У деяких сім’ях найближчим людям не вдається знайти спільну мову, вони постійно ображають один одного, лаються. Іноді трапляється, що і б’ються. А ще бувають сім’ї, в яких панують байдужість і нерозуміння. Ніхто не цікавиться проблемами або справами своїх близьких, живуть як чужі люди.
Я вважаю, що всі люди мріють про щасливу родину. Але для цього кожен з її членів повинен докласти багато зусиль. В першу чергу, потрібно поважати один одного та вміти слухати. Адже без взаєморозуміння ніколи не буде добрих відносин. Ніколи не можна сприймати один одного в сім’ї як належне. Адже часто бувають сварки й конфлікти, коли ми робимо рідним боляче, ображаємо їх. При цьому не поспішаємо просити вибачення. Сподіваємося на те, що рідні все зрозуміють. Так не повинно бути! У сім’ї теж ніколи не можна забувати про ввічливість. Треба намагатися завжди бути добрими й ніжними зі своїми близькими.