В будь-якій сім'ї у кожного члена сім'ї є свої певні обов'язки. Навіть у дитини, починаючи з малого віку є свої домашні турботи. І це абсолютно нормально. Дитина цілком в силах надати батькам посильну до Полити квіти, витерти пил, розібрати пакети з магазину, зібрати свої іграшки і розкласти по місцях і інші нескладні роботи. Для багатьох дітей це гордість, що їм довіряють таку відповідальну роботу, а для багатьох навпаки, це рутина. Їм хочеться грати, дивитися мультики, але ніяк не працювати.
Звичайно, навчання в початкових класах школи вимагає багато часу і уваги, після школи необхідно виконати навчальні домашні завдання. Це нелегко, дитина практично завжди зайнятий, але і батьки на роботі втомлюються, а ще вдома чекають клопоти: приготувати вечерю, випрати білизну, вимити посуд. На вихідних теж турбот повно і в квартирі прибрати, і з дитиною пограти. Тому, батькам дуже потрібна і важлива навіть найменша до малюків. Прибрати посуд зі столу малюкові зовсім не складно, а мамі цей час звільнить і підніме настрій після важкого робочого дня. Або помити своє взуття другокласнику не складе труднощів, а мамі з татом вже менше роботи ввечері.
А до мамі з молодшим братом чи сестрою абсолютно неоціненна. Мама може спокійно возитися на кухні, коли за немовлям є кому доглянути. Це і відповідально, і цікаво. Така братська турбота - найкращий показник любові і поваги.
Виконання домашніх обов'язків дисциплінує дитину, прищеплює відповідальність, і впевненість в собі. Взаємодо в сім'ї народжує гармонію і розуміння. Задоволені і відпочилі батьки частіше гуляють з дітьми, проводять цікаві ігри та досліди. Коли домашні обов'язки розподілені між усіма членами сім'ї, у кожного є можливість відпочити і зайнятися своєю справою. Потрібно розуміти, що домашні обов'язки - це зовсім не покарання, а турбота про сім'ю та рідних людей.
Объяснение:
Усе( займ., підмет) знайоме( прикм. присудок) і рідне( прикм., присудок) до(прийм) болю(обставина, іменник) в( прийменник) душі(іменник, обстав.) і(сполуч.) криниця(іменник, підмет) в(прийм.) саду( іменник, обст), і червона(прикм.ощначен.) калина.(іменник, підмет)
Наші(озачен.,займ.) нащадки(підм, іменник) будуть(присуд. частка) милуватися(присуд.дієсл.) рідною(означ.прикм) природою(імен. додатко): червоною(означ. прикм) калиною( додати. імен.), квітучою( прикм. означ.) вишнею(імен. дод.), жовтою(озн. прикм.) кульбабкою( дод.імен.).
У( прийм) цьому(займ. озн.) світі( обстав. імен) дивне( прикм. озн.) все(займен. дод.): квітка(імен. дод) і(спол)плід(імен,дод.), вітер(імен. дод.) і(спол) зірка(імен. дод), краплина(імен. дод.)води( імен, озн.) й( прийм)дрібна(озн. прикм) піщинка( імен.дод). Та( прийм), мабуть, для( прийм) самої( займ, озн.) людини( імен.дод) найдивніша( прикм. озн.) вона( займ. підм.) сама.( займен.підм.)
Є ( підм, дієс) на( прийм) світі( імен. обст.) плоди(підм. імен.) і( спол)дерева( імен. підм.) незнані( прикм, дієс.): помаранчі( підм. імен.) цитрини(ви. підм.), кокоси(ім. підмет), банани( ім. підм.), виногради( ім. підм.), солодкі( озн. прикм ), інжир( ім. підм.), і( спол.)маслини( ім. підм.),. А( спол) для( прийм.) нас( займ, дод) наймиліша( прикм. озн.) червона( прикм. озн.)калина.(ім. підмет)